вівторок, 19 лютого 2019 р.

Oil City. Перевірка знань






















Гарною традицією вже стали зустрічі з учасниками проекту ПрофіКемп командою Oil City у Бориславській центральній бібліотеці. Так  відбулось й вчора, і як завжди, в цікавій ігровій та пізнавальній формі: робота в парах, групах, індивідуально. 

Спочатку перевірка профорієнтаційних знань. Учні перелічили професії, з представниками яких їм пощастило зустрітись та вивчити впродовж проекту. А саме: адміністратори, кухарі, бармени, офіціанти, піцайоло, різальники харчової продукції, продавці, інструктори, фотографи та багато інших. Начальник відділу активної підтримки безробітних Бориславської МФ ЛОЦЗ Олена Шевченко ознайомила з такими професіями, як фахівець з контекстної реклами, кріейтор, промоутер, звукооператор, медіабайєр,  копірайтер, маркетолог, PR-менеджер. Після знайомства з цими видами діяльності, їх характеристиками та професійними вимогами до нас приєдналась пані Алла Божко – завідувач центральної міської бібліотеки. 

Найрізноманітніші питання про місто Борислав пані Алла ставила нашим профікемпикам. Ми були приємно здивовані, що майже на всі питання вони миттєво давали правильні відповіді. Знали школярі про те, що колись заправляли автомобілі в аптеці, а відомий актор нашого міста Іван Шаран знімався у фільмі «Останній москаль» та виконував головну роль у кінострічці «Шляхетні волоцюги». Цією відомою людиною було започатковано театральний фестиваль «Румбамбар». Час у проекті, а це вже близько 10 місяців досліджень рідного міста, не пройшов дарма!!! 

Та невідома цікавинка для молодих дослідників все-таки знайшлася, а саме, питання «Яке посольство на території міста Борислава було в 20-х роках?» Тепер і ми знаємо, що це посольство Великобританії! Отже команді ще є над чим працювати. 
Для перевірки кмітливості учням також було запропоновано швиденько скласти правильні слова з перекручених букв та з найдовшого українського слова 
«рентгеноелектрокардіографічного»
що містить 31 букву, за 2 хвилини утворити найбільшу кількість нових слів. Відчуття перемоги та задоволення вирувало у кожному юному серці.
Команда Oil City як губка всмоктує у себе корисну інформацію, що в подальшому може бути застосована не лише в проекті «ПрофіКемп», а й у повсякденному житті.

Ірина Пазяк,
провідний фахівець з профорієнтації відділу активної
підтримки безробітних Бориславської міської філії ЛОЦЗ

«Учасниця команди « MunkachBand» дослідила педагогічну майстерність мами»


Сьогодні, я учасниця команди «MunkachBand» Ангеліна, дослідила професію своєї мами - педагога, директора навчального закладу. Професію вчителя називають вічною. Вона — одна з найдавніших професій. Адже саме через спеціально організовану педагогічну діяльність школи, діти в майбутньому оволодівають всіма іншими професіями. На вчителеві в широкому розумінні завжди тримається не лише освіта, а й держава в цілому. Я з дитинства спостерігала за своєю мамою, вона завжди така добра, привітна, чуйна і головне – дуже розумна. Я завжди хотіла бути схожою на неї. І це вплинуло на мій вибір професії. І спостерігаючи за її роботою я бачу, що педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, яка забезпечує результативність та якість своєї роботи. А керівник – педагог ще повинен бути людиною культури і вселюдських цінностей, провідником ідей державотворення і демократичних змін, людиною великої душі й доброго серця і моя мама така. Вона справжній педагог, яка працює на майбутнє, випереджати свій час. Важливу роль відіграють ще і особистісні якості педагога, його чутливість до іншої людини, гуманність у помислах і діях. Учитель завжди має бути твердим, непохитним, послідовним у своїх вимогах і водночас гнучким, здатним переглядати окремі свої рішення і вимоги, якщо це зумовлено конкретними обставинами та інтересами справи. Навчально-виховна робота потребує від учителя організаторських умінь і здібностей. Педагог має справу з колективом учнів, яким треба повсякчас керувати, діяльність якого необхідно спрямовувати. Це ж стосується його взаємодії з кожним учнем. Тому ефективність педагогічного процесу залежить від правильної організації праці учителя, його уміння об'єднати і згуртувати учнівський колектив. Учитель — головна фігура педагогічного процесу. Його особистий приклад -це могутній фактор виховного впливу. Завдяки спілкуванню з учнями, вчитель виховує їх не тільки словом, а й всіма якостями своєї особистості. Головне завдання вчителя — навчати і виховувати. У ньому закорінені функції педагога. Цінність учительської праці я вбачаю в умінні бути організатором процесу засвоєння знань , коли вже скоро можу здійснити свою мрію і стати вчителькою, багато зусиль прикладаю для того, щоб усе знати і вміти. Тепер я розумію, що буду у своєму руслі, що правильно вибрала свій шлях . Хоча й нелегка зараз професія вчителя, і не дуже вдячна, проте я впевнена, що це моє призначення. Я спробувала себе в ролі вчителя на уроці , мене люблять діти, а головне – я їх люблю. Я відчуваю, що можу багатьом допомогти в майбутньому. А головне в житті – це дійти до поставленої мети, удосконалити мету. Я вважаю, що професія вчителя – найпотрібніша і найпрекрасніша в нашому суспільстві. Від учителів багато в чому залежить майбутнє покоління. Робота вчителя – дуже відповідальна. Можна не відразу побачити плоди своєї праці, тому що вони проявляються через багато років. І якщо це була наполеглива праця у вигляді виховного процесу своїх вихованців, то результат обов’язково має порадувати і заявити про себе високими їх досягненнями!

«Райський куточок для дітей у нашому місті»


Сьогодні командою «MunkachBand» ми завітали у Мукачівський центр позашкільної освіти, і хочемо запросити і Вас, адже тут є на що подивитись. Цей заклад був заснований 1 квітня 1958 року, а 22 червня 2005 року рішенням обласної ради територію Мукачівського екоцентру його було оголошено пам’яткою природи місцевого значення, під назвою «Учнівський дендрологічний парк», а назву МЦПО отримав 5 червня 2015 року, як комплексний позашкільний навчальний заклад по напрямках: еколого-натуралістичний, туристсько-краєзнавчий, науково-технічний та дослідницько-експериментальний. Центр підтримує тісні зв’язки з державними структурами, громадськими організаціями, загальноосвітніми школами та дошкільними закладами. Екскурсію нам радо провів та показав всю красу центру директор та наш куратор проекту «ПрофіКемп» Олександр Талабішка. МЦПО займає територію близько 1 гектару і налічує майже 200 видів рослин і дерев, більшість з яких занесені до Червоної книги. Літом розмаїття і різнобарв’я троянд відразу ж вражає відвідувачів не лише з Мукачева, а і з цілої Закарпатської області, які тільки зробили перші кроки в цей райський куточок. Справжня гордість центру – фікус, якому більше 80 років, а теплицю зробили спеціально на замовлення і догляд тут за ним теж особливий. Також МЦПО має живий куточок з цікавими мешканцями. Кілька черепах вигріваються на камінні в одному зі ставків. Не обділені увагою дітлахів і кролі, шиншили, фазани, голуби, папуги, морські свинки. Найбільш незвичайними представниками куточку є чотирнадцятирічна свиноматка Мотря . Цілеспрямоване комплексне навчання та виховання в Мукачівському центрі позашкільної освіти дає добрі результати, адже юні гуртківці виявляють інтерес до творчих пошуків та беруть активну участь у громадському житті міста. Своїх педагогів центру діти обожнюють! Вони досвідчені працівники, які неодноразово на найвищому рівні проводили відкриті заняття, конференції, конкурси і отримували дипломи та грамоти міського і обласного рівня. Наша команда хоче подякувати нашому куратору Олександру Георгійовичу за професіоналізм, терплячість та неймовірну креативність. Наснаги вам, хороших діточок і успіхів у всіх ваших починаннях. Здоров'я і посмішок на довгі роки!










Oil City тепер в Instagram






















Друзі! Тепер ще більше людей зможе дізнатись про наш проект #ПрофіКемп
Команда #OilCity розповідає свою історію в Instagram! https://www.instagram.com/proficamp2019/
Respekt Оксана Мрозек, чекаємо цікавих світлин!

понеділок, 18 лютого 2019 р.

ХТО ТАКИЙ ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ?

Щоб отримати відповідь на дане питання, команда «Барви Случа» завітала до Березнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області.
Перш ніж вибрати собі професію на все життя, необхідно ознайомитися з вимогами та необхідними навичками, які повинен мати і виконувати поліцейський. Розібратися з цим нам допомогла старший інспектор з ювенальної превенції Наталія Василівна Трофимчук.
- Професія «Поліцейський» - це одна з найбільш важливих, відповідальних і навіть небезпечних професій в світі. Представники цієї професії стежать за порядком на вулицях, патрулюючи територію і затримуючи людей, які порушують закон, виїжджають на місця злочинів. Також поліцейський повинен бути фізично витривалим, сильним, повинен мати хорошу реакцію, зір і слух.
А ще Наталія Василівна розповіла про навчальні заклади України МВС та підготовчі курси, де готують фахівців даної професії, про умови вступу та навчання. Адже  в першу чергу, щоб отримати посаду, необхідно пройти початкове професійне навчання в школі міліції. За підвищенням кваліфікації йдуть в середні спеціальні і вищі навчальні заклади при МВС.
- Завдяки роботі співробітників судової експертизи злочинці отримують по заслугах, - продовжує розповідь старший інспектор криміналіст Олег Сергійович Циганець. –Саме судмедексперти знаходять на місці злочину докази, за допомогою яких стають зрозумілими обставини вчиненого правопорушення. Саме експерт проводить дослідження різних доказів. Він може вказати час смерті, визначити знаряддя, яким було скоєно вбивство, з'ясувати, за допомогою якого інструмента були зламані двері. Зібрані дані експерт надсилає до правоохоронних органів, і вже там вирішується, яким чином їх використовувати. Нерідко трапляється так, що особистість злочинця встановлюється саме завдяки роботі експерта.
А ще Олег Сергійович продемонстрував присутнім вміст уніфікованої спеціальної валізи та як знімають і досліджують відбитки рук.
Також розповіли та продемонстрували вогнепальну зброю, гумовий кийок та іншу спеціальну амуніцію. Учасники команди з захопленням знайомилися з новою для них професією і задали ряд запитань представникам охоронних органів.
Отже, професія поліцейський – це одна з найбільш важливих, відповідальних і навіть небезпечних професій в світі. Однак, при виборі майбутньої професії потрібно пам’ятати, що успіх на цьому шляху чекає тільки тих, хто готовий докласти достатню кількість зусиль, щоб стати справжнім професіоналом.

Перспективи розвитку Чаплинського району.


      В приміщенні РДА відбулася зустріч членів команди «Тавричата» з представниками влади. Дітей гостинно зустрічала начальник апарату Чаплинської райдержадміністрації Наталія Василівна Білоущенко. Вона познайомила дітей із структурою Чаплинського району,  у складі якого на сьогодні існують 4 громади; розповіла про функції та завдання адміністрації, як виконавчого органу. Також Наталія Василівна провела екскурсію й познайомила профіквестівців з усіма відділами адміністрації, які активно сьогодні працюють. На завершення начальник апарату побажала дітям думати, аналізувати, бути ініціативними, жити життям району.









         А потім Тавричата зустрілися з начальником відділу економічного розвитку, торгівлі і туризму Сергієм Леонідовичем Малюком, який розповів про основні інноваційні проекти, що діють у районі. Це – будівництво двох вітроелектростанцій на території нашого селища – спільного проекту з шведською компанією та перспективний проект «Соляна дорога», який поєднає найцікавіші туристичні об’єкти нашого району.




      Ця зустріч допомогла учасникам інноваційного проекту остаточно визначитися з туристичним маршрутом по Чаплинському району.   

Команда «ЛюбоSvit» працює над путівником!


             За вікном майже весна. А роботи у проекті «ПрофіКемп» ще дуже багато. Тож, виконуючі заплановане, команда «Любо Svit» Олешківського району разом з кураторами зустрілися у районній бібліотеці. 

   
   Під час зустрічі ми визначалися з туристичним  путівником  нашого  району, його формою та  структурою.
   Але,  спочатку команда  ознайомилася з інформацією про те, які бувають путівники  на прикладі друкованих видань дитячої книгозбірні.

   Переглянувши зміст традиційних путівників,  ми запропонували  осучаснити  електронний варіант, створивши нові розділи та визначилися з відповідальними  за добір фотоілюстративного та відеоматеріалів.

   Наповнення  путівника  повинно  бути цікавим,   інформативним, точним ,  дохідливим  та  обов’язково  яскравим, щоб спонукати відвідати наш край.

   Беручи участь у «ПрофіКемп» ми все більше дізнаємося про нашу маленьку батьківщину.
   Будемо старатися,  щоб про неї дізнався світ!

       Барабаш Галина,  команда  «ЛюбоSvit»,  Олешківський район


Майтеся файно на многі літа

День народження радісне свято.
Разом з тим і сумне водночас.
Тож дозвольте й мені привітати
Пару слів тут сказати для Вас.

Я бажаю Вам мирного неба
Й це не тільки красиві слова.
Бо без миру і щастя не треба.
Тільки в мирі людина ЖИВА.

Я бажаю Вам жити в любові.
Ви любіть. І хай люблять всі Вас.
Бо любов - це життєва основа,
Це міцний і важливий каркас.
А іще я здоров’я бажаю,
Що таким є для всіх головним.
Бо як буде здоров’я, то знаю,
Будуть гроші, і радість із ним.

І тоді, чого буде Вам мало
Ви придбаєте. Буде усе.
Нехай те, чого Вам побажала

Дасть Вам Бог і життя принесе. (вірш Оксани Йонаш-Тодер)


Ритм сучасного життя фанроутівців настільки захоплює, що вони встигають зробити протягом робочого тижня дуже багато і часу на відпочинок зовсім не залишається. Тому, ми вирішили зробити собі маленьке свято - відзначити "День зимових іменинників". Щороку в один і той же день в житті кожного з нас відбувається знакова подія - день народження. Це свято, коли є гарна нагода зібратись у колі сім'ї та друзів, забути на якийсь час про роботу, а, також, поласувати смачними стравами. Найкращі іменини — ті, на яких весело усім присутнім. А весело нам завжди, як на роботі, так і на відпочинку))) Ну і звісно ж  з нами - весело усім)))


ОТОЖ, ГАЙДА СВЯТКУВАТИ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ В КАРПАТИ! ЦЕ КРЕАТИВНО, ВЕСЕЛО ТА КРУТО! КОМАНДА FUN-ROUTE ЗАПРОШУЄ МАЙБУТНІХ ІМЕНИННИКІВ РОБИТИ СОБІ  ОСОБИСТЕ СВЯТО -  САМЕ НА ГУЦУЛЬЩИНІ.



І ще, декілька слів від Оксани Йонаш-Тодер))

Хочу щиро пожьидати
Всьо тото, шо хочеш мати.
Най для тебе сонце світит
Круглий гід - взимі і вліті.
Радість най жиє у хаті.
Через день би 'с нове шматьи
Мала відки ти купити
І в кафе їх всіх обмити.
В кольцах руки би 'с купала,
А в людських очех ни впала,
Аби 'с була всім їм мила,
Потьи щистьи в руки ймила.
У роботі тобі сили,
Би колеги тьи цінили,
Би тьи ніґда ни боліло -
Голов, руки, ноги, тіло.
Би 'с ніколи ни рівла,
Гроші грабльими гребла.
Би 'с си рьисно лиш сміяла,
Горьи ніґда би 'с ни знала.
Стіл би повний кождий раз,
В холодильнику взапас.
Най тьи любльи файні хлопці.
Бог з тобов на кожнім кроці,
Би 'с ни пізнавала страх,
З ДНЕМ НАРОЖЕНЬИ! Всіх благ.

Fun-Route відзначають у туристичному маршруті - найдосконалішу церкву Рахівщини

Fun-Route відвідали туристичну родзинку Закарпаття та провели історичне дослідження використовуючи історичні джерела, звідки почерпнули інформацію про унікальну церкву Рахівщини, та і Закарпаття вцілому. Вознесенська або Струківська церква - справжня гордість селища Ясіня і всього гуцульського краю.  З 90-х pp. XX ст. церкву називають – Свято-Дмитрівська. І все ж, загальновідома вона як "Струківська церква"


Струківську церкву   вважають однією з найдосконаліших витворів закарпатської народної архітектури за її архітектурні та художні якості. У червні 2013 року Церква  Вознесіння Господнього увійшла до числа українських дерев'яних церков, включених до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Легенда:

Перша згадка про Ясіня нерозривно пов’язана з будівництвом Струківської церк­ви. Місце, де вона розташована, люди вважають святим і переповідають, як кілька сотень років тому повертався додому, на га­лицький бік Карпат, гуцул Іван Струк з села Зеленого з отарою овець. Хороша погода і чарівна долина затримали пастуха, а коли вдарили морози, він кинувся до перевалу, але було вже пізно. Раптова зима засипала снігом дорогу. Іван Струк зрозумів, що овець пере­гнати через перевал не вдасться, і вернувся 
в долину. Збив сяку-таку кошару і залишив овець напризволяще в ясеновій хащі, а сам вирушив додому. НавесніІван Струк з сином повернувся на місце, де залишив отару. Яким же було його здивування, коли він побачив усіх овець живими та ще й з приплодом. Тільки чу­дом можна було пояснити порятунок отари.

Струк збудував на цім місці каплицю, а також хату з найбільшого ясеня, пень котро­го був такий широкий, що довкола нього мо­гли сісти 12 людей, а в долині заснував село і дав йому назву Ясіня. Пізніше на місці каплиці збудували церкву і зветься вона за традицією Струківською.


Сама святиня у первісному вигляді не збе­реглася. Від неї залишились лише невисокий іконостас з соковитим різьбленням Царських врат і кілька старовинних ікон, зокрема "Апос­тол Петро". А на хоругві початку XX століття зображено Струка з ягням. 



Церква розташована не далеко від цетральної дороги, на пагорбі. Потрібно перейти хитальним мостом через річку Чорна Тиса і піднятися сходинками до самої церки із дзвіницею. Поряд з церквою є старовинне кладовище, могил не багато, але вони доволі старі.

Історія:


Унікальна пам’ятка архітектури, збудована 1824 року, найдосконаліша в краї дерев’яна церква в гуцульському стилі. Струківська церква є хрестокупольною, тобто в її основі лежить хрест, а центральний зруб завершується шатровою восьмигранною банею з декоративною маківкою. Всередині збережені автентичні речі в гуцульському стилі.


Церква діє й нині. У храмі почергово відправляють служби дві громади – греко-католицька та православна.
















Церква складається з п’яти частин 

із брусованої кладки стін, до центральної частини більшого розміру з усіх боків примикають менші квадратні крила, хрестоподібні час­тини, покриті двосхилим дахом, з конічни­ми верхівками на краях. 


Центральна частина храму переходить у восьмикутник, зверху по­кривається восьмикутним шатровим дахом, з крихітною вежею, з подвійним шоломом. Вся церква обвивається широким нижнім на­вісом, а балки, що виступають із брусованої стіни, утворюють несучі консолі. Іконостас церкви перефарбований, на підставі структурних елементів можна припустити, що він був створений ра­ніше, аніж була збудована  церква (у другій по­ловині XVIII століття)

У церкві серед сакральних предметів до­вгий час зберігалося церковне знамено XIX століття, на якому був зображений угорський король Святий Іштван та напис «S. Stephan I Rex Ungar». Але у липневі дні 2008 р. невідо­мі особи під покровом ночі розбили вікно, ви­ламали грати і, вдершись до храму, поцупили цінну старовинну протесію.


Зякісь чари у співвідношеннях бічних та централь­ної частин, у гладко тесаних колодах зрубів, у ґонтових покрівлях дахів і в маленьких ліхтариках над ними.


Церкву необхідно обійти до­вкола, щоб мати просторову уяву про неї, щоб оцінити кожну її частину. На одвірку вирізано декоративну композицію з трьох хрестів, дату спорудження –1824 рік.

Інтер’єр церкви, незважаючи на багатодільність, сприймається цілісним простором, підпорядкованим центральній наві з намето­вим верхом, що обумовлено великими арками-вирізами, які об’єднують простори прирубів з навою.





Дзвіниця збудована у 1813 p., складає з церквою єдиний ансамбль і має мистецьку цінність. Верхній її одвірок декоровано ком­позицією з хреста і солярних знаків та напи­сом: «ANNO DOMINI 1813». Вона за своїми архітектурними та художніми якостями за­ймає чільне місце серед найдосконаліших ви­творів закарпатського народного зодчества. Нижній чотиристінний зрубний ярус вище піддашшя переходить у восьмерик, який оптично ділиться на три частини дашками. Вкриває дзвіницю шатро, увінчане главкою з хрестом. Світло і тінь вимальовують вишу­кані форми, акцентують горизонтальні чле­нування, окреслюють кожну деталь дзвіниці. Висота смерекової споруди —11м.


У дзвіниці знаходяться чотири дзвони, різні за величиною і датою виготовлення. Найстарішим з них є великий дзвін, дато­ваний 1783 р. На ньому вилито рельєфну іконку — хрест з розп’яттям Ісуса Христа, яка дає ймення дзвону як Хресто-Воздви-женський. Перший малий дзвін, без жодних написів, тільки вилито на ньому орнаментне обрамлення навколо, а другий малий дзвін вилитий у Пряшеві, навколо нього кирили­цею вилито напис: «СЕЙ ЗВОН ВИЛИТИЙ ВЪ ПРЯШОВИ ИЖДИВЕНІЄМ АГАФІИ АНДРУХОВИЧЪ СУПРУЖНІЦИ ПАРОХА ЯСІНСКАГО. 1802». 










Розповідають, що дзвіниця (а з нею і дзво­ни) була перенесена до церкви Вознесіння Господнього в 1895 р. від знищеної пожежею церкви Св. Духа, що стояла в Нижніх Ясінях), але письмових підтверджень цьому немає. Швидше всього перенесені були тільки вцілілі дзвони, а не дзвіниця. Струківська церква збудована без жод­ного цвяха і є досконалим зразком церковно­го будівництва дерев’яних храмів Гуцульщини, витвором архітектурного мистецтва. У 1930-ті роки вона стала
Jasina_kostel_z_archivu_Radana_Láškaсвоєрідним симво­лом Підкарпатської Русі – під такою назвою Закарпаття входило до складу Чехословаць­кої Республіки у 1919-1938 роках її часто можна було побачити на чеських листівках 30-х років XX ст., у фотоальбомах та інших публікаціях тієї доби. Згодом ця церква потрапила на поштову марку Карпатської України. На марці Чехословаччини окрім зображення Струківської церкви і дзвіниці, є напис «1 .Сойм, 2.III. 1939».