пʼятниця, 8 лютого 2019 р.

Команда «MunkachBand» в замку «Паланок» поринула в історію часів правління Федора Корятовича.


Мандруючи замком, його кам’яними тунелями, коридорами, переходами, ми потрапили до Вернього двору (замку), який спромігся збудувати Федір Корятович за час свого правління (18років). Тут розміщена скульптура в честь відомого князя - володаря замку. 

Від екскурсовода ми дізнались, що у 1362г Київ захоплений Литвою. Литовський князь Вітовт вигнав Подільського князя Федора Корятовича з його земель. Корятович попросив допомоги у свого племінника Сигізмунда (Жигмонда) - угорського короля, на що той запропонував Корятовичу Мукачево, навколишні села і замок замість війни з Литвою. Корятович погоджується і переїжджає сюди. Робить замок своєю резиденцією, зміцнивши його, завіз 60 бочок пороху, 164 гармати різних калібрів ... Прийшов не сам, привів із собою в край 40 тис. чоловік. Сприяв розвитку слов'янської культури. Побудував Монастир, де після смерті був похований. Помер він в 1414р. через два роки померла його дружина Ольга. Дві дочки вийшли заміж за угорських магнатів. Синів не було - тому володіння перейшли знову до угорського короля.
Палець на скульптурі вказує "тут земля слов'янська і тут їй бути".
Сьогодні Федір Корятович відповідальний в замку за здійснення бажань, тому якщо загадати бажання і потриматися за палець князя воно неодмінно збудеться.
У цьому дворику розмістився старовинний колодязь, який також має відношення до Федора Корятовича, адже саме він віддав наказ будувати криницю. А щоб не отруїти воду - колодязь будували під головною вежею Донжон.
Важко було копати криницю, адже гора вулканічного походження, тому довелося буквально довбати скелю. Серед людей ходить легенда, що коли люди дійшли до глибини 75м, а води так і не було, Корятович сам спустився в колодязь і почав бити киркою об камінь. Нервово жбурнувши кирку, він вигукнув: "Та нехай сам чорт копає цей колодязь!". З'явився чорт. «А що я отримаю натомість?», Запитав він князя. - Мішок золота! - Пообіцяв князь. Вода з'явилася, а Корятович засумував - адже мішки золота у нього не було. Тямущі радники князя порадили дати чорту маленький мішечок золота, адже розмір мішка не обумовлювався. Так і зробив Корятович. Чорт, зрозумівши, що його обдурили, стрибнув у криницю - з тих пір вода час від часу то зникає, то з'являється, і чути гул. Це виє чорт, говорили в народі».Насправді тут сейсмічна зона - тому вода іноді зникає, а скелі "труться" і чути характерний гул.
Екскурсовод розповів нам, що конструкція колодязя відтворена литовською кіностудією в 1980-х при зйомках фільму "Ніч повного місяця". Цей макет після зйомок фільму дістався музею в подарунок. У великому колі ходили люди. Одна бочка опускалася, друга піднімалася. Так добували питну воду цілий день для всього двору. Львівські спелеологи в 2008р. очистили криницю від сміття, провели світло, замінили залізні грати склом. Спелеологи шукали таємні кімнати зі скарбами, але так нічого не знайшовши завершили дослідження на глибині 75м наткнувшись на бетонну перемичку.
Нам було ну дуже цікаво все це послухати і зазирнути в колодязь. А ще ми, потримались за бронзовий палець Федора Корятович і дружньо загадали бажання... Але ми його не озвучимо, бо не збудеться...

Немає коментарів:

Дописати коментар