Fun-Route у Ясінянській селищній раді

Ясінянський селищний голова Едуард Зелінський гостинно приймав Fun-Route у селищній раді та розповідав про історію та звичаї ясінців, існування та створення Гуцульської республіки, про вольовий дух опришків та про містичних мольфарів Карпат.

Селище Ясіня, що тягнеться уздовж траси між горами близько 20 кілометрів, має славну історію. Нині колишня столиця Гуцульської Республіки й досі зберігає свої «столичні» амбіції.

Едуард Федорович почав свою розповідь з того, що Ясіня відоме ще з 1555 р., при 8 тисяч жителів.

Місцеві мешканці не без гордості люблять нагадувати: "Коли Ясіня вже мало 20 тисяч населення, Рахів нараховував лише 6"!

Ясіня  облаштувалося на схилі гори Костерівка (652 м), в Ясінській котловині неподалік Говерли. На селище гордовито споглядають й інші вершини Чорногори: Петрос та Близниця. Ця близкість до Чорногори, а також Горган та Свидовця є знаковою. Вона робить Ясіня стартом мандрівки на Говерлу та центром гірськолижного відпочинку. 

Історія

Зараз тут живе трохи більше 9 тисяч людей, але селище має славну історію. Перша письмова згадка про селище датується 1555 р. 8 листопада 1918 р (У День Св. Дмитра) збори мешканців Ясіня та навколишніх сіл прийняли рішення про приєднання до України та обрали Українську народну раду. Уряд Угорщини прислав жандармський батальйон, який встановив окупаційний режим. На початку січня ясінчани підняли повстання, проголосили Гуцульську Республіку, визнали її частиною ЗУНР і організували з частиною УГА похід на Сигіт, під час якого звільнили село Кваси, місто Рахів, селище Великий Бичків та місто Сигіт. У Сиготі відбулися бої, в яких війська Гуцульської Республіканської армії отримали поразку.

Гуцульська Республіка проіснувала до червня 1919 р., коли румунські війська зайняли Ясіня. Згодом, за рішенням Сен-Жерменської мирної конференції Ясіня, як і усе Закарпаття, було приєднане до Чехословаччини.

У 1938 р. ясінчани підтримали проголошену Карпатську Україну, брали активну участь у війні проти хортиської Угорщини, але у 1939 р. під Хустом війська Карпатської України отримали поразку. Впродовж 1944-1953 рр. багато мешканців селища увійшли до лав УПА і вели визвольну боротьбу за незалежність України.

Дерев'яна капличка

Ясіня в 1932 році

Струківська церква в 1936

Струківська церква 

Вид з села на Яблунецький перевал

Старий санаторій в Ясінях

Колись тут проходив кордон Польщі і Чехословаччини. 

Пам'ятник біля витоків Чорної Тиси

Вид на село з Лазещини

Сьогодення

Основою економіки селища є вівчарство, скотарство, бджолярство, мисливство, деревозаготівля та деревопереробка, народні промисли. В Ясіня розвинуте різьблення по дереву, обробка шкір, вовни, самобутнє гуцульське ткатство і вишивання.

Ясіня - центр туризму

Завдяки зручному географічному положенню у Ясіня активно розвивається індустрія туризму та відпочинку. Відпочивати тут можна у будь-який сезон. Найбільший наплив туристів взимку, адже неподалік розташовані найвідоміші в Україні гірськолижні курорти Драгобрат та Буковель. За 50 км знаходиться місто Яремче – туристична Мекка Карпат. Та і у самому селищі і його околицях є на що подивитися. Традиційні для Карпат прогулянки у горах дихати цілющим повітрям, милуватись неповторними гірськими краєвидами, ще й грибів і ягід назбирати.

В останні роки родзинкою Ясіня стало купання в Гуцульському Чані.

Екскурсійні об'єкти в Ясіня

Пам’ятками архітектури є:

• церква Вознесіння Господнього (Струківська, 1824 р.);

• церква Різдва Богородиці (поч. 20 ст.);

• костьол святих Петра і Павла (1814 р.) ;

• Покровська церква (1903 р.) ;

• єврейське кладовище (19 ст.) ;

• оборонні елементи лінії Арпада.

У селищі працює історико-краєзнавчий музей , а у присілку Стеблій туристів чекають у традиційній гуцульській садибі – гражді. За селищем, поруч з трасою Яремче - Рахів, знаходиться найвищий у Закарпатті водоспад Труфанець висотою 36 м, який входить до складу Карпатського біосферного заповідника.

Інформацію про опришків та мольфарів Карпат читайте в наступних дописах.