Fun-Route вивчає історію предків шляхом відвідування музею, що в селещі Ясіня. Туристові, який завітає сюди, справді є на що подивитися. Недалеко від центру селища розташувалася двоповерхова дерев’яна
споруда – краєзнавчий музей. На фасаді будинку – меморіальна дошка на честь засновника селища, легендарного чабана Данила Струка, який також звів у Ясінях першу дерев’яну церкву, про яку фанроутівці писали раніше.
споруда – краєзнавчий музей. На фасаді будинку – меморіальна дошка на честь засновника селища, легендарного чабана Данила Струка, який також звів у Ясінях першу дерев’яну церкву, про яку фанроутівці писали раніше.
Заходимо у приміщення, привітна жінка-наглядач музею Марія Бронтерюк залюбки розповідає історію кожного експоната.
"Ось це колиска, що звисала зі стелі гуцульської хати. У ній на дні були спеціальні отвори для того, аби дитинка не запарювалася у
вологому шматті"
вологому шматті"
"А оце гуцульський стіл, який одночасно слугував скринею для зберігання посуду. Ось так…" – Марія Дмитрівна відсуває стільницю й демонструє порожнину, яка знаходиться під нею. "Після того, як родина пообідала, чистий, вимитий посуд складали всередину, аби він не займав у хаті багато місця. Цьому столу вже більше 100 років", – зауважує наш гід..
У краєзнавчому музеї можна побачити багато інших старовинних меблів,
предметів побуту, знарядь праці, народного одягу та інструментів.
Роздивляємось куточок із вишивками, народним одягом та сувенірами.
Особливо привертають увагу старенькі дерев’яні ходулі для немовляти – з металевими коліщатками.
Відра-бербениці, у яких із полонини носили молоко, вурду та бринзу. Саморобні снігоступи – з дерев’яного каркасу та намотаних дротиків.
Старенькі чесалки для вовни, схожі на страшні предмети для катувань.
Архаїчні жорна і веретена, пральні дошки, різноманітні ковші, бочки, січкарні, ступи…
Ну і, звичайно ж, який же музей на Рахівщині може обійтися без символу гірського краю – трембіти.
Їх тут кілька видів – і дерев’яні, і металеві. "Трембіту було чути на відстані 6-7 кілометрів. Виготовляли її переважно з дерева, в яке влучала блискавка. Тоді трембіта, яка для гуцулів виконувала функції сигнальної системи, мобільного телефону та ритуального інструменту одночасно, звучала краще, – каже Марія Дмитрівна.
Також у музеї є своєрідний зоокуточок – опудала тварин, що населяють Карпати: зокрема, Карпатського бурого ведмедя, вовка, кабана, рисі.
У червні цього року на другому поверсі будівлі відкрилася ще картинна галерея. Цьому передував пленер художників у Ясіні. Малювати довколишні гірські краєвиди з’їхалося багато майстрів образотворчого мистецтва, як із Закарпаття, так і з інших регіонів України.
Тут можна побачити виставку старовинних фото, деякі з них зроблені ще минулого та позаминулого століття. Світлини ілюструють найрізноманітніші грані життя Гуцульщини – народні звичаї, побут, ремесла, політичні події. На фото можна побачити, як колись творилася Гуцульська Республіка, як на Рахівщині проходили весілля, як працювали лісоруби та сплавляли Тисою дараби бокораші.
Наприкінці фанроутівці залишили свій відгук та подяку за чудову та повчальну екскурсію у книзі відгуків.
До музею можна завітати будь-якого дня, окрім суботи, з 10.00 до 17.00. У неділю графік роботи коротший на дві години.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.