Oil City про костьол Святої Барбари в Бориславі

Діючий римо-католицький костьол Святої Барбари в місті Бориславі – це сучасна мурована будівля, спорудження якої розпочалось в 2006 році за проектом львівського архітектора Івана Коваленка. Освячення або по-іншому консекрацію храму, здійснив архієпископ Львівський Мєчислав Мокшицький 22 вересня 2013 року. Про це і більше, дізнались учасники міжрегіонального профорієнтаційного проекту Профікемп з команди Oil City, в безпосередньому спілкуванні з учасниками цих подій.

Важливою є передісторія. Зважаючи на те, що в різні періоди свого розвитку, Борислав тривалий час знаходився під владою Польщі, однією з найчисельніших громад міста аж до 1939 року, було польське населення, здебільшого римо–католики. До 1885 року вони не мали власної святині і належали до парафії в Дрогобичі. Згодом, було споруджено дерев’яну молитовну каплицю-костьол (в районі теперішньої школи №7) та ще декілька храмів в різних частинах міста, в тому числі центральний, великий мурований костьол по сучасній вул. Володимира Великого.

Будівництво цієї святині завершилось в 1902 році коштом власників копалень та парафіян, здебільшого гірників чи шахтарів, життя яких в Бориславі щоденно наражались на небезпеку. Отож, природно, що патронкою святині обрано Святу Барбару, яка вважалась заступницею від раптової і несподіваної смерті, була прикладом відваги, нескореності та непохитності у вірі. Храм слугував до 1946 року, а потім цілих 45-ть років римо-католицької парафії в Бориславі не було. Але, коли в 1991 році, вже в незалежній Україні, спільнота була відновлена, було прийнято рішення повернути собі історичну назву.

В новозбудованому римо-католицькому костьолі, Свята Барбара постає перед нами у вигляді фігури та зображення на вітражах з чашою і мечем, що символізує готовність прийти до кожного, хто потребує причастя в останню хвилину життя, захисту від всього злого та нагадує про її мученицьку смерть. Щороку, 4 грудня, в цій святині відбуваються відпустові урочистості з нагоди храмового свята вшанування Святої Барбари.

Храм є невеликий за площею, але видається доволі просторим і водночас дуже затишним. Найважливіше місце займають табернакулум - невелика скринька, в якій зберігаються святі дари та головний вівтар, при якому правиться Свята літургія. Погляд прикипає до розп’яття Ісуса Христа, по обидва боки якого завше горять лампадки зі світлом - на знак постійної присутності Бога. 

Зліва облаштований бічний вівтар з іконою Матері Божої Неустанної Помочі, до котрої щовівторка можна помолитись новенною на виконання різних потреб. Поруч стоїть фігура Матері Божої-цариці Польщі з незвичайною історією, яку нам повідали. За переказами ця фігура сама себе врятувала від знищення через сон мешканця Борислава Стефана Берцака. Декілька днів поспіль йому снилась Божа Матір, яка закликала врятувати фігуру, що лежить в потоці. Здивуванню не було меж, коли він вранці віднайшов її на вказаному місці. Як виявилось цю фігуру викинули з приміщення одного з бориславських храмів, після перетворення його радянською владою на склад для спецшколи інтернату. Довший час пан Стефан переховував фігуру в своїй стодолі, а коли стало можливим, передав її до православної церкви. Через декілька років вона урочисто помандрувала до римо-католицького костьолу Дрогобича і ось два роки тому повернулась додому в Борислав. Достеменно відомо, що з довоєнних часів з бориславських святинь збереглися ще три фігури, які зараз знаходяться в костьолі міста Дрогобич, та образ Найсвятішого Серця Ісусового - в костьолі села Солонське Дрогобицького району. 

А в храмі Святої Барбари тривають роботи з оздоблення. Нещодавно тут з'явились два вітражі. На одному з них зображений Альфонс Лігуорі - католицький єпископ, канонізований в 1839 році, засновник згромадження редемптористів, до якого власне належать священники, котрі відправляють служби Божі в цій святині. З іншого вітражу на нас споглядає блаженний Едмунд Бояновський, котрий ціле життя опікувався найбіднішими людьми та переймався долею сиріт. Він першим в Польщі відкрив садочки для освіти та виховання дітей, писав для них книжки. Едмунд Бояновський є засновником згромадження Сестер Служебниць Непорочного Зачаття Святої Діви Марії, до якого також належать і монахині, що служать в цьому костьолі.

Духовне життя парафіян не обмежується тільки участю в месах. При храмі діє школа катехизму для дітей та молоді, дівчатка співають в хорі, а хлопчики є міністрантами і прислуговують під час літургій як справжні воїни Христа. Молодь громадиться в спільноту «Світло життя», старші особи – в живий розарій, подружні пари – в домашню церкву.

До 1975 року, на території, де тепер вибудований костьол, було кладовище для гірників. До слова, на цьому клаптику землі спочиває відомий винахідник способу очищення нафти Ян Зег. Щоб вшанувати пам’ять померлих, поруч з будівлею храму, облаштовують лапідарій з можливістю розміщення надгробних табличок з іменами захоронених родичів. Звичайно, що тут також можна засвітити свічку та помолитись.

Двері костьолу Святої Барбари завше відкриті для людей з відкритими до Бога серцями. Гостям нашого міста цікаво буде дізнатись, що богослужіння тут відбуваються щоденно.

Збагачуйтесь духовно, обираючи туристичний маршрут запропонований командою Oil City.