субота, 19 січня 2019 р.

Щедрий вечір, добрий вечір!

З вечерею усіх смачною, з
Йорданською святою водою!
Щоби Ісус, що охрестився,

Завжди в потребі заступився.
За весь Ваш рід і за родину,
За нашу неньку Україну,
Щоб гості з’їхались бажані,
Христос хрестився у Йордані!
З найкращими побажаннями!
Христос Хрещається!
Ваш,  Unicorn

пʼятниця, 18 січня 2019 р.

До коників завітайте! Не зволікайте!

Приємно пригадати літні пригоди, старанно змонтовані нашим відповідальним Михайлом у рекламний ролик...


Куди податися вихідними?

ТРІШЕЧКИ ЗИМОВОГО НАСТРОЮ - ВАМ У СТРІЧКУ)) ВЗИМКУ РАЗОМ З КОМАНДОЮ FUN-ROUTE


Де можна покататися на санках та лижах?

добірка гірськолижних курортів Рахівщини
  • Парк культури та відпочинку Буркут (м.Рахів).
  • Гірськолижний курорт «Рахів» знаходиться практично в самому серці Європи, недалеко від її географічного центру. Приголомшливо красиве і мальовниче місто розкинулося серед гір, що обступають його з усіх чотирьох сторін. Місцерозташуванням гірськолижних трас стала гора Менчул, яка знаходиться в південно-східній частині Чорногірського масиву. Гірськолижний курорт має дві траси ТК «Тиса»: протяжністю 1000 метрів; протяжністю 300 метрів. Також ще дві траси в селі Богдан: траса на 1250 метрів; траса на 2500 метрів. Для цих двох спусків є один бугельний підйомник на горі Борщевіца. Невелика довжина трас на горі Менчул і їх рівна поверхня в першу чергу підійдуть любителям спокійного спуску і для навчання. Осягнути секрети гірськолижного спорту тут допомагає штат досвідчених інструкторів. Підйомників на гірськолижному курорті також два - бугельний і мультиліфт для трас на Менчул. Відпочиваючі можуть взяти лижі або інше спорядження напрокат у спеціальних пунктах, розташованих на території курорту. Зі схилів також можна спуститися на снігокатах або санках.
  • Гірськолижний курорт «Ясіня»  в досить великій за мірками Закарпаття селищі , який в зимовий період стає справжньою знахідкою для гірськолижників. Комплекс знаходиться на висоті 650 метрів над рівнем моря між хребтами Свидовецьким та Чорногірським, недалеко від гори Говерли. Саме Ясіня є місцем, звідки піднімаються на самий високогірний курорт України - Драгобрат. Любителі гірськолижного відпочинку люблять Ясіня за те, що тут можна знайти житло за прийнятною ціною, а кататися можна на території Буковеля і Драгобрата, розташованих поблизу. Курорт чудово підходить для тих, кого в першу чергу цікавить відпочинок в Карпатах, а не гірськолижне катання. На території селища є 2 підйомники бугельного типу. 400-метровий підйомник на горі Костирівка обслуговує трасу шириною в 200 метрів з перепадом висот в 70 метрів. Гірка розташована приблизно в 10 хвилинах ходьби від центру населеного пункту і приблизно на такій же відстані від бази відпочинку «Едельвейс». Цей спуск дуже пологий, тому ідеально підходить для тих, хто вперше стає на лижі. Другий підйомник, розташований в урочищі Млаки, обслуговує 800-метрову трасу з перепадом висот в 150 метрів. Навколишні долини гори створили тут унікальні природні умови, завдяки яким сніговий покрив тут лежить з початку листопада по кінець травня. Навіть при температурі вище нуля на схилах Ясіня сніг не тане. Підготовкою трас займаються 2 ратрака, які також піднімають досвідчених лижників на схили гір Близниця і Жандарм. Гості гірськолижного курорту також можуть відправитися на прогулянку на снігоходах або квадроциклах, зайнятися мотопланерізмом або парапланерізмом, а також покататися на санках. Увечері ж можна відправитися в сауну або на дискотеку.
  • Полонина Драгобрат – найвищий гірськолижний курорт Українських Карпат. Драгобрат ще називають «Карпатська Сибір», так як сніг може лежати з листопада до травня, що є ідеальним місцем відпочинку як для екстремалів так і для початківців.  Розташування – у підніжжі карпатських гір Стіг (1705 м.) і Близниця (1884 м.) в 10 км. від смт.Ясіня. Гірські озера – Івор, Герешаска, Апшінець, Ворожеска . Транспорт. Доїхати на Драгобрат можливо з центру Ясіня тільки на позашляховиках або на «місцевому таксі» (Нива, ГАЗ-66 (10-15 осіб), УАЗ за 30-40 хвилин. 

Гірськолижні витяги у підніжжя гори Стіг: 

    1. «Вершина Карпат» - крісельний, 1250 м., ретрак. 

      2. «Карпатська чайка» - крісельний, 1500 м., ретрак. 

        3. «Вершина Карпат» - бугельний, 800 м., ретрак. 

          4. «Драгобрат – 1» - бугельний, 1000 м., ретрак. 

            5. «Драгобрат – 2» - бугельний, 800 м.ретрак. 

              6. «Оаза» - бугельний, 800 м.ретрак. 

                7. «Вершина Карпат»,«Оаза»«Драгобрат » - для початківців.

                четвер, 17 січня 2019 р.

                Oil City в ролі піцайоло





























                Ваша мандрівка завше буде комфортною, якщо Ви знайдете можливість ситно та смачно поїсти. В туристичному маршруті команди Oil City є дитяче кафе "Мармуляда", яке школярі сміливо рекомендують як улюблене місце відпочинку мешканців та гостей міста Борислава, адже самі відвідали його під час літніх канікул. Учасниця проекту Профікемп Оксана Мрозек в інтерв'ю з шеф-кухарем Олександрою Тарховою дізнавалась, що спонукало засновників обрати таку колоритну назву для кафе, а ціла команда спробувала себе в ролі піцайоло. 
                Приємного перегляду!


                Зимові розваги зі снігом

                Попереду ще багато зимових днів і ось цікава добірка, від команди Fun-Route,  яка, сподіваємось, допоможе вам провести зимові дні весело і цікаво. Коли на вулиці сніг, то можна зліпити сніговика, пограти в сніжки і покататися на санках.


                Або, зробити вилазку в гори. Пам’ятаєте Лису гору, коли ми вимірювали її висоту? Ось,  яка вона засніжена)


                Можна зліпити  сніговичків та прикрасити їх шарфом з невеликих ганчірочок, гудзиками, шишками або жолудями, які ви заздалегідь підготували вдома.

                Катання на санках у всіх  пов’язано із масою позитивних емоцій. Окрім того, що це чудова розвага, вона ще й сприяє тренуванню вестибулярного апарату, фізичному розвитку, вчить координації рухів, вмінню контролювати м’язи, формує реакцію та стимулює пошук виходу із складних ситуацій.



                Прогулянки в зимовому лісі. Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. 




                Завітайте на гуцульську піцу у Кваси

                Вікторія учасниця команди Fun-Route проводить дослідження, як гуцули полюбляють піцу ще здавна.




                Мало хто знає, але славетні гуцули – жителі мальовничих карпатських вершин здавна полюбляють піцу. Так, так – піцу. Запозичивши класичний італійський рецепт, гірські гурмани дещо переробили його на власний лад, додавши чисто карпатського смаку та колориту. Що з того вийшло, дізнаєтеся, завітавши до казкового села Кваси, що у Рахівському районі на Закарпатті, де нещодавно відкрилася «Гуцульська Піцца».



                Заклад вдало розташувався на першому поверсі еко-садиби «Васкул», у мальовничому закапелку Квасів, поруч із природним джерелом мінеральної води. Тож, як будете набирати водичку, апетитні аромати неодмінно заведуть Вас у «Гуцульську Піццу». Традиційна шовдра, копчена підчеревина, карпатські печериці, бринза, приготована на полонині, що в горах понад селом Кваси і навіть моцарела по-гуцульськи – ці та інші місцеві продукти використовують тутешні умільці для нехитрих  шедеврів на тонкому  тісті з рум’яною, ледь хрусткою скоринкою. Усе це, присмачене карпатськими травами, випікається на дровах. Файні ґазди запропонують Вам Гуцульську піцу BBQ, «Екстра» та «Маргариту», а ще «Українську», «Мадярську» та «Чеську». Чудову компанію будь- з них складуть закарпатські м’ясні делікатеси, свіжі салати, суп з карпатськими равіолі, курячі крила з гострим соусом, грінки та кільця цибулі у казані, а також страви на пательні: м’ясо по-гуцульськи та карпатські равіолі, смажені зі сметаною, м’ясом та грибами.



                І неодмінно скуштуйте соковиті гуцульські чебуреки з м’ясом, бринзою та чебрецем – такої смакоти не куштував навіть то, хто винайшов чебурек! Усе вище перераховане відмінно смакуватиме зі свіжим ґаздівським пивом, що його варить тутешня «Сільська Броварня – ». Чеське, мадярське, гуцульське та українське класичне лагерне пиво – смачне і освіжаюче, відмінно пасує до піци та інших тутешніх наїдків. Не оминіть увагою і фірмові настоянки власного приготування: карпатська граппа, домашній  молочний лімончелло, карпатський джин, тощо. Завітайте до Квасів і смакуйте життя. І гуцульську піцу під ґаздівське пиво!
















                понеділок, 14 січня 2019 р.

                Україно, вітаємо з новорічними святами!

                Команда "Барви Случа" щиро вітає усіх з Новим роком! Бажаємо вам усіляких цікавих вакацій, нових знайомств, нових зустрічей та нових подорожей. Будьте активними, пізнавайте цей світ весело!


                Oil City опановують народні ремесла





















                Яке це щастя творити - відчули учасники проекту Профікемп з бориславської команди Oil City, адже нещодавно школярі мали особливу честь - познайомитись з майстринею Світлана Жук, що проживає та працює в смт. Східниця, що на Львівщині.
                Переглянувши цей відеосюжет, Ви неодмінно захочете придбати вироби ручної роботи від Світлана Жук та її #ШКЛИВО на згадку про подорож до Східниці.
                Приємного перегляду!

                «MunkachBand» Коляда йде містом...


                Команда «MunkachBand» вивчає традиції Водохреща


                Скоро ми будемо вже розбирати ялинку, а наші бабки будуть готувати голодну кутю. А ми запрошуємо Вас на річку Латорицю, в ополонку! 
                Та запрошуємо в Мукачево на свято Водохреща, Хрещення чи Йордан – народно-релігійне свято, котре православні та греко-католики святкують 19 січня. Воно є останнім святом з різдвяно-новорічного циклу та завершує Святки – 12 днів Коляди між Різдвом та Водохрещем. Із цим святом пов'язують хрещення Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Напередодні свята українці традиційно зустрічають другий Святвечір. Впродовж 18 січня віряни тримають піст та нічого не їдять. Сідати за вечерю можна лише після появи першої зірки на небосхилі. До столу подають пісні страви – рибу, вареники з капустою, кутю, узвар. Вода на Хрещення вважається цілющою, вона символізує початок життя та очищення. Віруючі зберігають вдома саме йорданську воду, адже вірять, що вона є цілющою впродовж усього року. Йорданську воду зберігають за образами та бережуть на випадок хвороби. Вражає той факт, що вода, освячена на свято Йордана, зберігається не псуючись та не засмерджується впродовж року. Віряни впевнені, що справа у святості, а скептики кажуть, що виною всьому срібло з хрестів, котрі занурюють у воду. Набрати свяченої води можна у церквах Мукачева. Також освячуються водойми – річки та озера. За тиждень до свята у кризі замерзлих водойм вирізається ополонка у формі хреста. Цим традиційно займається чоловіча громада міста: на річці вирубається ополонка, а великий хрест з льоду встановлюють над ополонкою. Ополонку освячує священик. Згідно з релігійними переконаннями, така вода очищує від гріхів та заряджає здоров’ям на увесь наступний рік. Зранку 19 січня у церквах нашого міста відбуваються святкові богослужіння. Після них народ іде до водойми, несучи дерев’яного хреста та хоругви поперед процесії. Підійшовши до ополонки, весь натовп зупиняється та стає навколо ополонки. Священик занурює хрест в ополонку під спів церковного хору. Коли воду освячено, віряни набирають з ополонки воду у заздалегідь припасений посуд. Сміливці ще й пірнають у священну ополонку, втім ця традиція підходить далеко не всім.
                Від наших бабусь та дідусів ми довідались про традиції свята і пізнали, що раніше після водосвяття всі люди поверталися до своїх хат. Поки мати або старша дочка подавали на стіл обідати, батько брав з-за образу Божої Матері пучок сухих васильків, мочив їх у свяченій воді і кропив все в хаті та в господарстві; потім брав ще крейду і писав хрести на образах, дверях і миснику. Управившися з цим, батько сідав за стіл, а за ним і вся родина. Перед їжею п'ють свячену воду, оскільки вважається, що свячена на Водохреще вода має вживатися натще, адже саме за цієї умови вона має найбільшу силу. По обіді дівчата бігають до річки вмиватися в «йорданській воді» — «щоб були рожеві лиця». 
                А ще ми довідались про народні повіря: якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то на весні у відповідний день тижня —в суботу, треба сіяти ярову пшеницю: «вродить, як гай!»;
                Якщо на Водохреща день ясний, сонячний, то хліби в даному році будуть чисті, а якщо понурий, небо вкрите хмарами — у хлібі буде багато «сажки». 
                А ще є повіря, що в той момент, як священик занурює хрест у воду, всі чорти та всяка нечиста сила вистрибує з річки і залишається на землі до того часу, аж поки якась із жінок не прийде на річку прати білизну. Коли брудна білизна опуститься у воду, то разом з нею впірнають у воду і всі чорти, що мерзли на землі. А тому побожні бабусі колись не дозволяли своїм невісткам прати білизну на протязі цілого тижня після Водохреща — «щоб більше вигибло нечистої сили від водосвятських морозів». Дівчата, набравши з освяченої ополонки води, наливали у велику миску, на дно клали пучок калини або намисто і вмивалися — «щоб лиця красні були».
                Якщо перед обідом на Водохреща господиня місить тісто на пироги, то, витягнувши руку з тіста, не обтирає її, а йде в сад і обв'язує яблуневе дерево соломою, примовляючи: «Щоби сь на той рік родили яблука такі добрі і м'які, як тісто». 
                А ще в цей день колядники приходять до кожної оселі з віншуваннями та щедрівками. За таке привітання господарі обдаровують , щедрівників грішми на церкву. «Що ми казали, аби так воно і сталося — і вам, і нам, і сему щасливому двору, і всему миру посполу. Най у вас святиться, веселиться, святая йорданськая водиця, як нині, і в рік, і від року в рік, і на цілий вік. Дай, Боже!» І ми Вам бажаємо!



                Команда профікемпівців «MunkachBand» вивчає традиції, звичаї та прикмети


                Відвідавши фестиваль «Червене вино» та зустрівшись з колядниками, ми довідались багато цікавого про святкування Старого Нового року! Це останнє свято з серії «новорічних» і має безліч цікавих обрядів і традицій для святкування. Це унікальне свято відзначають у багатьох країнах світу і, незважаючи на те, що в Україні воно не є офіційним, чимало мукачівців за традицією теж про нього не забувають. А що це ж за день, і коли його святкувати, які існують традиції і прикмети ми Вам розповімо:
                Наші предки вірили, що ввечері 13 січня Бог з неба оглядає всі будинки і господарства. Тому з ранку наводили скрізь порядок - жінки у будинках, чоловіки на обійстях все вичищали. Потім готували святкові страви, щедро годували домашню худобу. Купалися самі, одягали чистий одяг і приймалися за вечірню трапезу. Звичаї святкування Старого Нового року збігаються зі святкуванням новорічної ночі. На вечерю сідає вся сім'я. Зустрічати свято потрібно в мирі та злагоді, не можна сваритися. Новорічна ніч, як і різдвяна, вважалась у народі чарівною, з нею було пов’язано чимало повір’їв. Очевидно, під впливом християнства виникло уявлення про те, що в ніч із 13 на 14 січня «відкривається небо» і в Бога можна попросити все що завгодно!
                Вечір напередодні Старого Нового року збігається з українським народним святом Маланки. Святкування його походить від давнього, дохристиянського звичаю. За християнським календарем – це також день преподобної Меланії. Меланка - Вода спадає на Щедрий вечір разом з Василем-Місяцем сповістити господарів про майбутні урочистості і погостювати в народі. За традицією, на Меланки 13 січня готували ситну їжу до вечора, тому його ще називали Щедрим. Після вечері, щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, щоб “Новий рік зустріти в світі і згодою”. А хлопці, які перед цим “отримали гарбуза”, вдруге посилали сватів з надією на згоду. Обов’язковими частуваннями на столі в цей день це пироги, вареники з сиром, страви зі свинини, млинці, різні ковбаси. А на ранок наступного дня 14 січня молодь проводила щедрування і посівання і просила у господарів будинку смачних дарів! Після закінчення всіх обрядових дій господарі пригощали посівальників, давали їм яблука, бублики, пиріжки та інші ласощі, а часто й гроші. Зерно, що хлопчики розкидали по хаті, господарі збирали і давали курам, щоб вони краще неслися. 
                Нам цікаво було дослідити особливості святкування Старого Нового року, а особливо традиції, звичаї, прикмети та народні обряди.
                І наша команда «MunkachBand» бажає Вам гарного та приємного свята!





                Команда "MunkachBand" бажає всім веселих та радісних свят!


                Спільна коляда у Золочеві

                Напередодні Старого Нового року в Золочеві відбулися цікаві нововведення.
                 Спочатку лунала коляда у Золочівському районному домі. Там кожен охочий зміг   почути різноманітні українські колядки в різних форматах виконання.
                Як ви знаєте, неможливі Різдвяні свята в Україні без колядок, щедрівок, вертепів...  Усе частіше ми можемо побачити погану тенденцію маловикористовування українських традицій. І нашим головним обов'язком на теперішнє і майбутнє є збереження та поширення наших звичаїв!

                От і сьогодні в Золочеві зародилася нова й чудова традиція. Золочів'яни вперше зібралися на різдвяну ходьбу. Серед нас були різні віросповідники, але ми зібралися разом, колядували і дивилися на різні вертепи разом, тим самим показуючи нашу єдність.
                На нашу думку, ця нова традиція стане чудовим збереженням та поширенням наших звичаїв у новій формі на наступні роки. Тож завдяки цим спільним зустрічам  ми надалі ставатимемо більш стійкішими перед ворогами, адже чітко підкреслюємо нашу єдність та непохитність.
                Тож памятаймо про наші спільні звичаї, мову, країну, бережімо їх, поширюймо славу про них на весь світ !
                Ваш UNICORN

                неділя, 13 січня 2019 р.

                Неймовірний день у Краєзнавчій бібліотеці Анатолія Недільського

                Хочемо поділитися з вами відео про різдвяний візит у Краєзнавчу Бібліотеку Анатолія Недільського. Як ви вже знаєте, ми відвідали цю бібліотеку не вперше і це неспроста, адже там час від часу проводяться все нові й нові події.

                 Краєзнавча Бібліотека Анатолія Недільського (сайт)
                У  різдвяний час, 09.01.2019р., у цьому комплексі побував мистецький колектив "Вулик" із Перемишлян. Він показав для нас цікаву й історичну виставу про Омеляна Ковча. Ця людина - український священик-місіонер, ісповідник, капелан УГА, громадський діяч, патріот України, який за часів німецької окупації спас безліч невинних євреїв.
                Так ця особа не є дуже відомою серед українців, проте вона дійсно заслужила на пошану, славу та подяку. Для нас було дуже цікаво подивитися сценку про цю незламну людину, відчути вживу, перед собою, ці страшні події, під час німецької окупації і отримати певні життєві уроки на майбутнє.
                Пропонуємо для вас частинку сюжету про наш візит. 
                Берімо приклад із великих людей і розбудовуймо нашу вільну країну разом!
                Ваш UNICORN