Фінал конкурсу «ПрофіКемп» наближається

Стрийська команда «Раціо», яка бере участь у Міжрегіональному проекті «ПрофіКемп», продовжує активно готуватися до фіналу обласного конкурсу з профорієнтації учнівської молоді.
Аби продемонструвати, чого навчилися юні краяни та вразити вельмишановне журі, хлопці та дівчата створили інтерактивний туристичний маршрут у електронному форматі. Екскурсійні об’єкти та цікаві пам’ятки архітектури, що складають туристичну інфраструктуру Стрийщини, позначені на карті окремими відмітками.
Також учні розробили спеціальний путівник, описова частина якого містить короткі рекламні тексти, цікаві фото та інші ілюстровані матеріали, що стануть у нагоді екскурсантам.
Куратори команди «Раціо» – посадовці міськрайонної служби зайнятості – активно долучаються до створення краєзнавчих проектів юних стриян, надаючи їм максимум цікавої та корисної інформації, організовуючи пізнавальні виїзні акції, а також запрошуючи їх на профорієнтаційні заходи до держустанови.

На шляху до перемоги вчимося та удосконалюємося

Іванна Мельник, одна з членів стрийської команди «Раціо», що змагається у проекті «ПрофіКемп», нещодавно стала учасницею районної олімпіаді з трудового навчання. 
Її домашнє завдання – своїми руками пошити м’яку іграшку. Завдяки допомозі вчительки Іванни Кузик-Дуди вона виготовила ведмедика, за що отримала перше місце.
Школярка охоче поділилася зі своїми ровесниками з «Раціо» історією створення дитячої забавки: від задуму – до моменту його втілення. За її словами, у процесі виготовлення іграшки можна виділити такі етапи: вибір матеріалу і підготовка до роботи, вирізання деталей, зшивання їх, набивання, складання і фінальне оформлення. Викрійки краще зробити з картону, тоді вони будуть добре прилягати до тканини, їх простіше обвести кульковою ручкою або олівцем. Не варто використовувати крейду, бо вона спотворює форму деталей! Величезне значення має розкрій тканини. Деталі потрібно малювати та вирізати ретельно і акуратно, щоб не переплутати виворітну і лицьову сторону. Іграшки, набиті синтепоном, можна прати у машинці-автоматі: вони не втратять форми і дуже швидко висохнуть.
Такі додаткові знання будуть точно не зайвими для учнів стрийської команди, котрі за активної підтримки посадовців міськрайонного центру зайнятості під час фіналу конкурсу «ПрофіКемп» демонструватимуть власноруч виготовлену туристичну продукцію

На шляху до перемоги вчимося та удосконалюємося

Іванна Мельник, одна з членів стрийської команди «Раціо», що змагається у проекті «ПрофіКемп», нещодавно стала учасницею районної олімпіаді з трудового навчання.

Її домашнє завдання – своїми руками пошити м’яку іграшку. Завдяки допомозі вчительки Іванни Кузик-Дуди вона виготовила ведмедика, за що отримала перше місце.

Школярка охоче поділилася зі своїми ровесниками з «Раціо» історією створення дитячої забавки: від задуму – до моменту його втілення. За її словами, у процесі виготовлення іграшки можна виділити такі етапи: вибір матеріалу і підготовка до роботи, вирізання деталей, зшивання їх, набивання, складання і фінальне оформлення. Викрійки краще зробити з картону, тоді вони будуть добре прилягати до тканини, їх простіше обвести кульковою ручкою або олівцем. Не варто використовувати крейду, бо вона спотворює форму деталей! Величезне значення має розкрій тканини. Деталі потрібно малювати та вирізати ретельно і акуратно, щоб не переплутати виворітну і лицьову сторону. Іграшки, набиті синтепоном, можна прати у машинці-автоматі: вони не втратять форми і дуже швидко висохнуть.

Такі додаткові знання будуть точно не зайвими для учнів стрийської команди, котрі за активної підтримки посадовців міськрайонного центру зайнятості під час фіналу конкурсу «ПрофіКемп» демонструватимуть власноруч виготовлену туристичну продукцію.

Під Крутами пішли в безсмертя…

І знову учні Семигинівської СЗОШ І-ІІІ ступенів, у тому числі члени стрийської команди «РАЦІО», що бере участь у міжрегіональному профорієнтаційному проекті «ПрофіКемп», зійшлися в одній родині, щоб пом’янути той славний час, коли в офіру Батьківщині себе принесли кращі з нас – Герої Крут.
Світова історія знає багато жертв во ім’я ідей, але аналогічної Крутам не було. Учасники свята словами історичних документів, полум’яними поетичними рядками, зворушливими піснями розповіли про подвиг юнаків столітньої давнини, також переглянули та обговорили фільм «Героям Крут присвячується».
Наприкінці виховного заходу учні школи разом з представниками Стрийського міськрайонного центру зайнятості виконали гімн України.
Тож будьмо патріотами, любімо свою багатостраждальну матір-Україну, бо сьогодні вона, як ніколи, потребує нашої допомоги, підтримки та віри!

День Соборності як символ незламності українського народу

Стрийська команда «РАЦІО», що є учасницею міжрегіонального профорієнтаційного проекту «ПрофіКемп» та учні Семигинівської СЗШ І-ІІІ ступенів не можуть залишатися осторонь історичних подій. Цими днями ми відзначаємо День соборності України. Вчора, 21 січня 2019 року, в усіх класах нашої школи було проведено перший тематичний урок «День Злуки УНР та ЗУНР». Учні розробляли проекти, якою вони бачать майбутню українську державу.
У житті кожного народу є події, які не тільки яскраво висвітлюють пройдений історичний шлях, а й визначають його сьогодення й прийдешнє.
22 січня 1919 року у літописний звіт українського народу занесено саме таку віху – День української соборності. Морозного дня на Софіївському майдані у Києві було урочисто проголошено Акт Злуки: в одну самостійну державу об’єдналися УНР та ЗУНР. Збулася довічна мрія нашого народу – жити вільно, однією сім’єю, на своїй землі.

Команда "РАЦІО" від своїх бабусь і дідусів дізнавалися, що символізує Дідух?

За Звичаєм Предків покровителем Роду, усіх Душ тих, хто відійшов від родини в зоряне царство (у Вирій) і хто єднає та здійснює зв’язок Предків з нащадками, є Дідух. Народ дотримувався своїх споконвічних уявлень, де Прадід - це Місяць, Небесний Господар посеред астральної рідні. У колядках Місяць, Сонце і Зоря виступають як Господар, його дружина й дитина. Аналогії цьому немає в світовій міфології. Ця астральна прарідня посуває постать Дідуха в далеку культурно-історичну добу Створення Людини. Недарма в прадавніх українських колядках співається про трьох небесних гостей - Місяця, Сонце і Зорю, які прибувають на подвір’я ідеального Господаря.

Дідух - найперший господар, перший скотар, культуроприносець і родоначальник, духовний ідеал, перший Предок народу – сам Бог Коляда. Він прошений і жаданий гість на великім родиннім зборі. Тому його не тільки не бояться, а тішаться його приходом. Ось чому Дідух був і є завжди найголовнішим символом Різдвяних Свят українців. Саме таким його оспівують колядки:

У Різдвяну ніч сходить на Землю Бог. Заходить він у хати Господарів. Приходять з ним і Душі Пращурів та вселяються в Сніп-Дідух, що велично стоїть на Покутті - найпочеснішому місці в хаті. “Дідів дух” є опікуном і охоронцем родини. А прилітають Душі тих, що відійшли від родини, - із Ірію. Відтіля прибувають і новонароджені Душі - нові члени родини.

У цю божественну ніч Душі Предків перебувають у Снопі-Раю, що велично стоїть на Покутті. Будуть невидимо їсти Божеську їжу: кутю з медом та маком, узвар і все те, що дають Вода і Земля в рослинному царстві... Господарі вітатимуть найдорожчих і найкращих гостей...Після Святої Вечері залишаються на столі і кутя з узваром, і ложки, і вода на вікні, бо Душі Дідів-Опікунів Роду-Родини знову зберуться і сядуть за Святу Вечерю разом з Богом-Творцем.

Зберуться в цей Святий Вечір і всі неприкаяні заблукані душі, - тому в цю ніч не можна господарю і господині спати, бо треба гостей вітати, шанувати... Не можна в цю чудодійну ніч спати й тому, що БОГ ходить по Землі, оглядає оселі і господарства, довідується про статки господарів, визначає кожному щастя й долю. Добре господар працював, сумлінним був, дбав за святий хліб, за худібку, мав достаток, - то Бог йому й ще додасть. Дасть він і врожай, і приплід, і новонароджені Душі - нових членів Роду-Родини. У цю ніч не можна говорити про лихе, вимовляти недобрі або негарні слова…

Надзвичайно святково, з дотриманням прадавніх ритуалів виготовлявся ДІДУХ. Найшляхетнішим із “святочних Дідів” був Дідух з обжинкового снопа. Цей освячений сніп з урочистим піснями і славнями, почесно приносився з поля. У ньому частка Сонця, урожаю та багатства. Тому й ставився він на покутті “у Раю”, святім місці, де сидить і сидітиме Бог багатства та врожаю з Душами померлих. Цей останній сніп пшениці, жита або вівса вважається священним і використовується як обрядовий символ. Виготовляли його з найкращих житніх або пшеничних пучечків, кулів. Гілки, якими були зібрані докупи пучки, що зверху розгалужувались, обрамлялися кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами тощо. І гілок цих має бути саме сім – як символ тих семи колін Роду, які шануються за Звичаєм. Готують Дідух-Рай десь за тиждень до Різдва. Отож, коли вижата нива, духи вселяються в останній сніп або Рай і переселяються з ним до господаря на зиму. Ось чому така шана Дідухові, а так як душі померлих є святими, то вони перебувають у Раю. Тому й Дідух носить назву “Сніп - Рай”.

Урочистий ритуал виготовлення Дідуха, внесення його до кожної оселі та встановлення на найпочеснішому місці хати, оповіщення рівночасно Святого Вечора вказують на те, що це міфічна таємнича постать. Треба зауважити, що Дідуха називають часом Колядою, а Коляда - синонім Різдва, отже з входом Дідуха до оселі починаються таємниці Різдва. Про це свідчить і величне звертання, яке проголошується Господарем перед внесенням на Святвечір Дідуха до хати: ...”Милостивий Боже, і ти, Сонце праведне, з Святим Різдвом! Торік дали ви урожай, дали добро, багатство й здоров’я... Пошліть іще краще цього року!” В цей час панує урочиста тиша..

Присутність Дідуха привносила в родину святочність, затишок і врочистість. Оскільки вважалося, що душі Предків постійно підтримують зв’язок з родиною, через Дідуха здійснювався духовний зв’язок між предками і нащадками. Якщо господарі дотримувались Звичаю - поважали старших, берегли пам’ять свого родоводу, шанувалися між собою, передавали у спадок духовні обереги, - то Духи Предків, освячені поважним Дідухом, оберігали родину від злих і нечистих сил, стежили щоб у родині постійно був лад і спокій, допомагали у господарській діяльності, сприяли родючості нив. Звернімо увагу - в обряді, коли ставиться хліб і кутя біля Дідуха, немає культу прадіда як померлого. Це є символ безсмертя Роду, а також акт жертви, але не померлим, а лише Богові, аналогічно до інших жертв, що приносяться Богові на Святий Вечір.

Дідух мав стояти на Покутті від Різдва аж до Новоліття. З цього “Дідуха” на Новоліття діти вимолотять зерно, яке буде змішане з насінням і потім посіяно по всьому обійсті. Висіваючи зерно, вважалося, що Дух Поля випускається на Землю. Саме це надавало врожаю животворної цілющої сили. Саме в цей час, на Новоліття, душі померлих полишали родину і відправлялися на своє постійне місце. Тобто Дідух, як бачимо, протягом цілого року виконував визначну світоглядно-обрядову роль, зберігаючи одвічні Звичаї, забезпечуючи неперервність хліборобських традицій, неперервність Роду.

Дідух - то свята пам’ять зоряного неба, то сніп-Рай, який щороку від покоління до покоління, од віку до віку оновлюється в родині, єднаючи давні покоління з сучасними. Він завжди був, є і залишиться таїною вічності. Можна тільки пошкодувати, що на сьогодні втрачено величезну кількість знань щодо світоглядного значення Дідуха у Звичаєвості українського народу. Повернення цих Звичаїв сприятиме відродженню українського розуміння сутності Бога, сутності життя та його чеснот – духовності народу, чого найбільше не вистачає нам сьогодні.

Команда "РАЦІО" шанує українські традиції

    Команда "РАЦІО" шанує українські традиції. За українським звичаєм, під спів колядок та зі словами щирої молитви ми зустрічаємо народжeння Христа.

Степан Бандера - наш вчитель і провідник

Днями у Семигинівській СЗОШ з нагоди відзначення 110-ої річниці від дня народження Степана Бандери провели урочисту академію «Степан Бандера – наш вчитель і провідник». Старшокласники підготували літературно-музичну композицію, що допомогла простежити життєвий шлях патріота, що уособлював найкращі чесноти української нації. 
Під час заходу відбувся конкурс юних декламаторів віршів про історичнуособистість, під час якого пролунали вірші Р. Пастуха «С. Бандера», О. Тисовського «Пластовий обіт», Я. Скачко «Над світом синьо-жовтий стяг», С. Ядлось «Відважний звитяжцю, незламний Герою». А учасники команди «РАЦІО», що бере участь у Міжрегіональному інноваційному змаганні «ПрофіКемп», підготували змістовні та цікаві проекти про участь героя у легальних організаціях Стрия. Усі присутні мали можливість почути правду про того, хто не пошкодував ані молодих років, ані власного здоров’я і навіть життя для визволення Батьківщини від іноземного поневолення.

Аптекар – не просто продавець ліків

Нещодавно команда «РАЦІО», яка бере участь у Міжрегіональному інноваційному проекті з профорієнтації учнівської молоді «ПрофіКемп», разом зі своїми кураторами – представниками Стрийського міськрайонного центру зайнятості, центральної районної бібліотечної системи, Семигинівської СЗОШ – та за сприяння відділу освіти райдержадміністрації відвідала музей «Дідова аптека», що знаходиться у селі Миртюки на Стрийщині. 

Музейний аптекар Роман Ленцик провів для школярів пізнавальну та змістовну екскурсію. Юні краяни не тільки дізналися про те, як наші предки займалися землеробством, лікуванням різними травами, які цілющі властивості криються у карпатському зіллі та ягодах, а й послухали правдиві історії про розвиток народної медицини на селі.

Хлопці та дівчата з неприхованою цікавістю оглянули експонати музею, насолодилися справжнім запашним трав’яним чаєм, скуштували сиропи з малини, шипшини та чорниці, набралися сили та енергії на наступний рік. З неабияким ентузіазмом школярі взяли участь у тематичній вікторині, адже кожна правильна відповідь гарантувала солодкий подарунок. Тепер учасники «РАЦІО» активно використовуватимуть плоди та цвіт рослин, які притаманні нашій місцевості, у повсякденному житті.

Досліджуємо історію – вивчаємо життя видатних особистостей

Днями стрийська команда «РАЦІО», учасниця Міжрегіонального інноваційного проекту із профорієнтації молоді «ПрофіКемп», відвідала музей генерала-хорунжого УПА Олекси Гасина у с. Конюхів Стрийського району.
Юні краяни уважно слухали цікаву розповідь екскурсовода про буремні роки діяльності української повстанської армії та визначну роль у визвольних змаганнях за незалежність Батьківщини О. Гасина.
Своє життя Олекса присвятив служінню українському народові та запеклій боротьбі за волю рідної землі. Гід детально описала складний життєвий шлях видатного стриянина, зазначивши, що випробування долі не зламали мужнього борця за свободу. До останніх днів він залишився вірним своїм ідеалам, вірив у незалежність, волю та суверенність української держави. Його самовіддана праця на благо країни і досі викликає захоплення та є прикладом для наслідування майбутнім поколінням.
Посадовці Стрийського міськрайонного центру зайнятості, котрі організували виїзний захід для учнівської молоді, переконані, що такі акції не тільки глибоко закарбуються у пам’яті школярів, але й сприятимуть їхньому всесторонньому розвитку.

КОМАНДА «РАЦІО» - УЧАСНИКИ МАЙСТЕР-КЛАСУ З ВИПІКАННЯ ХЛІБА

   Незабутні враження залишилися у учасників команди «РАЦІО» від екскурсії, яку вони нещодавно здійснили у Музей хліба, що знаходиться на території Стрийського державного аграрного коледжу.

Музей створений силами студентів та викладачів, що впродовж тривалого часу збирали експонати, яких нині у музеї близько чотирьохсот. І це не декорації, а справжні побутові речі, якими користувалися мешканці Стрийщини та Сколівщини: жорна, млинки, ступи, коцюби, рогачі та лопати, аби було зручно випічку виймати з печі. А ще глиняний посуд, дерев’яні бочки, у яких наші предки зберігали зерно.

   Що таке сніп і копа? Для чого призначені жорна і коцюба? Як виглядає справжня селянська піч, у якій наші бабусі випікали духмяний хліб? Про все це школярі дізналися з розповіді екскурсовода Наталії Зеновіївни.

   А ще учасники команди «РАЦІО» мали можливість долучитися до процесу народження хліба. Спочатку Наталія Зеновіївна розповіла екскурсантам про те, який шлях має здолати маленьке зернятко, перш ніж воно перетвориться на ароматний хліб на нашому столі: потрібно змолотити пшеничний сніп, відтак на жорнах змолоти пшеницю на борошно, а потім замісити з нього тісто, виробити хлібину і всадити її у напалену піч. Після чого діти мали змогу спробувати самостійно спекти хліб: місили тісто, викладали у капустяне листя, саджали у піч. А на завершення майстер-класу – скуштували самостійно випечений хліб!