Досліджую професію вихователя та професійний портрет сучасного вихователя

Я Ангеліна, капітан команди «MunkachBand», відвідала дитячий навчальний заклад, де працює моя мама, з метою дослідження професії вихователя. Переступивши поріг садочка, я задала собі питання: Хто такий сучасний вихователь? І зрозуміла, що це людина, яка розуміє, любить і поважає особистість дитини, сприймає її такою, якою вона є, це добра і чуйна людина, яка багато знає, вміє, цікаво навчає. Моя мама обрала професію вихователя тому , що ій подобається дивитися як дорослішають діти,як вони вчаться дружити, розуміти і поважати один одного. Вихователь - це не професія, це покликання, спосіб життя і стан душі. Я зрозуміла, що вихователь повинен не просто любити, грати з дітьми, а проживати разом з ними їхні маленькі життя. Батьки залишають своїх рідних, беззахисних діток у дитсадочку і забирають тільки ввечері, при цьому потрібно бути впевненими, що діти не просто під наглядом, а перебувають у теплих надійних руках вихователя. Вихователь постійно працює над підвищенням фахового рівня, володіє мистецтвом спілкування з людьми і дітьми. Також сучасний вихователь володіє почуттям гумору. Саме він знадобиться в скрутну хвилину і додасть оптимізму в разі невдачі. А в сучасних умовах вихователь повинен мати найвищий рівень фахової підготовки та високий інтелектуально – креативний потенціал. Вихователь - це впевнена в собі людина, яка вміє поводитися в товаристві, не викликаючи своїми вчинками, поведінкою та зовнішнім виглядом зневаги до себе, людина, яка дотримується чотирьох основних правил спілкування: ввічливість, природність, гідність і тактовність. Важливим в особі вихователя є його зовнішній вигляд - це скромна сукня, зручний стильний одяг і взуття, яке б не заважало виконувати всі режимні моменти в роботі з дітьми. Я побачила, що вихователь – це чарівна жінка, сучасна, гарна. Енергійна, тобто жінка – свято, яка завжди мусить бути у формі, усі двадцять чотири години на добу.
Джерелом натхнення, що живить вихователя, є діти, вона живе ними. Саме діти, яких вона так любить, дають вихователю невичерпну енергію, життєлюбність і позитивне мислення. Провівши час з дітками та поспілкувавшись з вихователями та дітками, я зрозуміла, що завдання складні й почесні. Вони потребують розуму та снаги, щедрої душі та професійних умінь і навіть жертовності, відповідно обраній справі, а головне – любові до дітей, відповідальності перед суспільством!