Профікемпівці «MunkachBahd» проклали свій туристичний шлях до Чинадіївського замку Сент- Міклош!

Чинаді́ївський за́мок, або Замок «Сент-Міклош» , це пам'ятка архітектури XIV—XIX століть. Розташований у смт Чинадійово, що поблизу міста Мукачево. 

Замок розташований обабіч дороги, що пролягає паралельно автошляху. Чинадіївський замок від 2001 року перебуває в концесії у закарпатського художника Йосипа Бартоша. На першому,відреставрованому,поверсі фортеці розташовані шість кімнат і зала з великим вестибюлем. Тепер тут розташовані експозиції кельтської та скіфської культур, а також портрети усіх власників замку. Другий поверх схожий за плануванням , там є шість малих кімнат, велика зала і довгий коридор. Також у замку є декілька «таємних переходів» — подвійних стін, котрі господарі з радістю нам показали.Поселення на цьому місці відоме з 1214 року, хоча знайдено артефакти датовані II тисячоліттям до н. е. 1264 року король Іштван V дарує маєток магістру Аладару, королівському уповноваженому в справах догалицьких князів.

Чинадіївська фортеця — кам'яна, з двома кутовими вежами та метрової товщини стінами споруда, зведена в XIV столітті бароном Перені. Добудовували графи Телегді. Володіли фортецею княгиня Ілона Зріні, її син Ференц ІІ Ракоці, графи Шенборни.

У 1657 році фортеця була значно пошкоджена польськими військами графа Любомирського, які мстилися угорцям за похід їхнього князя Дьордя II Ракоці на Польщу. Невдовзі замок був відбудований, але як оборонна споруда став втрачати своє значення. Наприкінці червня 1703 року провідник повстанців князь Ференц ІІ Ракоці зупиняється у замку, аби відпочити та перегрупувати військо після поразки у битві під Мукачево. До своєї імміграції у Польщу князь бував тут ще кілька разів.У 1708 році сюди, дізнавшись про наближення ворогів, з Хустського замку перебираються сім'ї феодальних родин, що підтримували повстання. У 1728 році імператор Карл ІІІ дарує великі земельні площі графу Фрідріху Шенборну, у тому числі і замок, який у 1734 році значно перебудовується й набуває вже не оборонних, а палацових рис. Найзначніші перебудови замку відбувалися у 1734 та 1839 роках під керівництвом архітектора Германа Ігнація. В часі Другої світової війни німці зробили у замку в'язницю. Із 1944 року, за часів радянської влади, замок був сільрадою, осідком управління місцевого лісового господарства, військовою частиною і складом автобази, що розташована поруч.

У 2001 році замок віддано у концесію художнику Йосипу Бартошу. Він разом із дружиною Тетяною та однодумцями фактично врятував замок від руйнації. У замку часто відбуваються міжнародні та місцеві мистецькі заходи. З 2012 року в замку щорічно відбувається міжнародний фестиваль середньовічної культури «Срібний Татош», де сходяться в бою лицарі-реконструктори з кількох країн, зокрема України, Угорщини, Словаччини .

З Чинадіївським замком пов’язані різні легенди, зокрема, одна з найвідоміших – це історія кохання. Як відомо в 1670 р. дружина Ференца Ракоці, княгиня Ілона Зріні стала власником замку. Саме в цій твердині ця відома жінка Закарпаття зустріла та покохала угорського графа Імре Текелі, який був одним з ватажків чергового анти габсбурзького повстання. Ілоні було вже 39, а Імре – 26, і не дивлячись на це та інші перестороги, вона вирішила залишатися з коханим, а не купатися в розкоші та багатстві. Розказують, що цей замок поєднує серця. І тут вже пройшла не одна весільна процесія. Йозеф Бартош саме в замку взяв шлюб зі своєю дружиною Тетяною. Тому не дивно, що це місце ще називають «Замком Любові». Запрошуємо Вас в «Замок Кохання»! 

А ще ми дослідили престижну професію екскурсовода , яка пов'язана з привабливістю, оригінальністю цього виду трудової діяльності, її унікальністю, інтелектуальним характером. Соціальний престиж професії заснований на високій оцінці значущості діяльності екскурсовода, розумінні його ролі в проведенні культурно-виховної роботи. Ця професія дає можливість спілкування з іншими людьми, бути об'єктом уваги зацікавленій аудиторії, отримувати повсякденну оцінку своєї діяльності. Майстерність екскурсовода, окрім своєї специфічної професійної основи, включає елементи інших видів майстерності: педагогічного, лекторського, основ ораторського мистецтва, етики, логіки, психології. Для екскурсовода характерні чотири види здібностей: конструктивні, організаторські, комунікативні і аналітичні. Робота екскурсовода складна і багатогранна, вимагає глибокої і грунтовної підготовки ! Професія екскурсовода цікава, творча. Видима легкість роботи насправді дається багатолітньою практикою і постійним навчанням. І аби дорости до справжнього професіонала, необхідно дуже багато працювати і багато знати!