Знайомтесь, Ольга Осейчук та її дива із тополиного пуху!

Кожен із нас у своєму житті бачив різноманітні картини:  акварелі, батик, масло. Та не всім пощастило зустрітися з таким дивом, як живопис тополиним пухом.

Ольга Осейчук, наша землячка, дуже любить пору, коли дує легенький вітерець, сяє сонечко, а в повітрі літає тополиний пух. Збирає його чистими руками, акуратно складає в мішечки і… творить дива. Із звичайнісінького оксамиту та отої м’якої тополиної сировини робить унікальні картини, які вже оцінили навіть за кордоном. Її роботи й справді сяють. Переливаються то оранжевим, то голубуватим, то білим відтінками.

Тож нам пощастило познайомитися із цією талановитою особистістю та долучитися до таїнства створення картин із тополиного пуху. Сама Ольга Осейчук вважає що бажання творити з тополиного пуху прийшло саме по собі. Основу для творчості заклали батьки і, звісно, Небесна воля.

Техніка живописання складна. До оксамитового паперу художниця чіпляє тополині пушинки. При цьому мають бути сухі руки, роботу слід робити акуратно, на пух не дихати, бо тільки-но дмухни на нього – вмить розлетиться по кімнаті. Сама художниця каже, що «тополиний пух не можна змішувати з олією та аквареллю. У пуху є свої правила. Я пишу без попереднього малюнка. Кладу оксамит і не маю права провести по ньому олівцем лінію, бо лишиться знак. Оксамит дуже делікатний. Малюнок роблю експромтом і з уяви. Він ніколи не повторюється. Не використовую клей, а втискую пух пальцями в оксамит, якщо потрібно пушинку перекласти в інше місце, то переношу її пінцетом. Я, образно кажучи, біля картини танцюю. Якщо пух поклала, то оксамит його ніби сам приклеює, притягує до себе. Робота клопітка, делікатна. Якщо пух хоч трохи намокне, то стане непридатним».

Роботи Ольги Осейчук виставляються у районному краєзнавчому музеї, у обласних виставкових залах, вона знана за кордоном, її роботи є у приватних колекціях європейців. 

Тож долучіться і ви до цієї тендітної краси.