Хто з нас не любить красивий посуд із
самобутнім дизайном! Особливо якщо він зроблений руками майстрів, які знають
традиції від діда-прадіда. Гончар – професія давня, і в Україні це ремесло було
поширене у всіх регіонах, оскільки наша країна може похвалитися покладами
різної глини, яка використовується для виробництва керамічного посуду і
всіляких дрібничок.
І зараз живі традиції славетних гончарів.
Сьогодні ми розповімо про одного із них.
Віктор Андрощук,
наш земляк із містечка Березне Рівненської області виготовляє чорнодимну
кераміку. Після знайомства з його виробами хочеться назвати їх справжнім
мистецтвом, яке досягається важкою працею.Адже, це тільки збоку здається, що
гончарство – легкий хліб. Художні здібності,
вважає майстер, передалися йому від бабусі, яка дуже гарно малювала
Проте,
Віктор Андрощук – людина багатогранна. У
шкільні роки його малюнки займали призові місця на обласних конкурсах. Крім
того, він ще займався музикою (грав на бас-гітарі і співав) та спортом (гребля
на каное).
Гончарство – це його
життя. У дворі майстер зробив гончарну піч. Процес триває 12-15 годин, потрібно
безперервно підкладати грабові та соснові дрова.
Крім посуду, майстер ліпить різноманітних тварин, найбільше любить ліпити воронів. Ці птахи є в українських народних казках. А ще
ворон – птах-довгожитель та біблійний персонаж. Сам Віктор Андрощук
каже, що «їх
пов’язую з біблійним персонажем - Ной випустив з ковчега першу ворону. Друге
те, що ворон під керівництвом Бога дбав про пророка. І в Новому Заповіті вже
написано, що подивіться на воронів - не сіють, не жнуть, але Бог турбується про
них. Ворона в народі символ мудрості, довгожитель. Ну, однозначно цікавий птах,
мудрий, хитрий».
Його роботи знані не лише по всій Україні,
але й за кордоном.
Тож знайомтесь ближче – Віктор Андрощук.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.