Таємниці католицької святині Корця

Дослідницька стежина юних профікемпівців привела команду «Волоцюги» до старовинної католицької святині. Костел святого Антонія жителі Корця вважають одним з найстаріших храмів у місті. Він був заснований князем Корецьким у 1533 році і  названий на честь святого Антонія Падуанського. За життя цей святий робив багато чудес, тому й нині багато  віруючих переконані, що св. Антоній допомагає знайти загублені речі.

Усередині можна побачити настінні розписи. За переказами у підвальних приміщеннях є підземний хід, який колись з’єднував костел із замком.

На початку XVII століття храм був перебудований із дерев’яного в кам’яний у стилі бароко. У 1916 році під час проведення робіт із реконструкції був прибудований додатковий неф (продовгувате приміщення з двома рядами колон).

Під час Другої Світової війни, три дзвони корецького костелу були сховані отцем Антонієм Даркевичем. Він закопав їх в землю на території костелу, і завдяки цьому, їм вдалося уникнути долі, яка зазвичай судилася іншим дзвонам — вивезення до Росії. Після Другої Світової війни вони були віднайдені вірянами. Щоправда, одного так і не знайшли.

За часів радянської влади в будівлі розміщувався склад хімікатів. На початку 1990-х років храм повернули місцевій католицькій громаді, а в 1994 році після ремонту він знову був освячений як костел Успіння Пресвятої Діви Марії і святого Антонія. На території храму є могили польських жовнірів, які загинули у 1920 р. у боях з більшовиками.

Кінцевою зупинкою учасників міського маршруту була зустріч з працівниками Корецького районного історичного музею. Він знаходиться в  колишньому будинку графа  Горчинського, збудованому наприкінці XVIII століття в стилі пізнього класицизму. «Волоцюги» познайомились з найціннішими, унікальними колекціями музею: посудом Корецької порцелянової мануфактури кінця XVIII — 1-ї третини XIX століть; колекціями нумізматики, археології, гончарних виробів XIX—ХХ століть.