Сесійна зала міської Ратуші

20 лютого 1844 року в Мукачеві народився Міхай Мункачі – засновник і творець угорського реалістичного живопису. Репродукції картин цього видатного художника, почесного громадянина Мукачева, прикрашають сесійну залу міської Ратуші.

Профікемпівці відвідали сесійну залу, щоб більше побачити та любити своє рідне місто, довідатися про видатного художника, почесного громадянина Мукачева Міхая Мункачі.

Він зробив помітний внесок у розвиток світового образотворчого мистецтва.

У Міхая Ліба було нелегке дитинство. Він народився у сім’ї німців-переселенців. У шість років залишився круглим сиротою. Його забрав мамин брат Іштван Рек, який проживав у містечку Бейкешчобо. У 14 років дядько віддав його до Дьєрдя Ланга навчатися столярній справі. Тут підмайстер зазнавав чимало принижень, знущань, образ тощо. У той же час усе це, на думку дослідників, загартовувало характер і силу волі Міхая. До речі, і період роботи у столярній майстерні Фердинанда Альбрехта у місті Арад теж приніс чимало суворих випробувань молодому майстру.

Переломним у житті Міхая Ліба став 1861 рік, коли він повернувся до Бейкешчобо і почав брати приватні уроки малювання у місцевого вчителя Карла Фішера, а також познайомився з мандруючим художником Елеком Самаші. Після цього почався новий етап у житті нашого земляка — вступ до Віденської (1865) та Мюнхенської (1866) художніх академій, навчання у німецького художника Людвіга Кнауса.

1860-ті роки — період ранньої творчої доби митця. Цей період позначений такими творами, як «Прощання Петефі з батьківською домівкою» (1866), «Буря в степу» (1867), «Паводок» (1868), «Позіхаючий інаш» (1869). Дослідники цілком справедливо вважають, що остання картина – це «не тільки данина важкому дитинству» автора, але й свідчення готовності «піднести на новий щабель художнє мистецтво, заявити про свій прихід та своє особливе місце в ньому». Крім того, вони переконані в тому, що «Позіхаючий інаш» вивів художника в перші ряди художників-реалістів ХІХ століття.а початку 1872 року Міхай Мункачі переїжджає з Дюссельдорфа до Парижа. Нова сторінка його життєпису розпочинається з роботи над картиною «Нічні бродяги». Дивно, але навіть в цей час у художника були сумніви у своєму мистецькому таланті, тому частою його гостею була депресія. На щастя, чорна смуга швидко закінчилася і майстер з головою поринув у роботу.Найбільш відомими картинами 1870-х років є: «Збирачка хмизу» (1873), «Прощання» (1873), «Циганський табір» (1873), «Ломбард» (1874), «У майстерні» (1876), «Паризький салон» (1877), «Мільтон, який диктує своїм донькам поему «Втрачений рай» (1877 – 1878), «Музична кімната» (1878), «Відвідувачі дитини» (1879), «Післяобідній візит» (1879) та інші. Як зауважили дослідники, перші чотири полотна ніби взяті із життя Карпатського краю.

Всім дослідникам творчості Міхая Мункачі профікемпівці пропонують звернутись до Центральної міської бібліотеки ім. Духновича, де на них чекає багато цікавої інформації!