Мукачево – перлина Срібної землі!

Перлиною Срібної землі, одним із найстаріших міст України є місто над Латорицею - Мукачево, яке немов у долонях матері, розкинулось у мальовничому передгір'ї Карпат. В синьоокій Латориці, як на рушнику долі, відтворюється його непроста історія. У цьому місті почуваєшся навдивовиж легко і затишно. Тут особливий, високого рівня цивілізації комфорт і майже все виглядає, як у респектабельній Європі: вузенькі, часів середньовіччя, вимощені бруківкою вулиці центральної частини, стилізовані під старовину ліхтарі, передзвін курантів на відреставрованій міській Ратуші.
Мукачево – це місце нашого проживання, наш рідний дім, наша гордість і наша любов. Над Мукачевом протягом віків проносилися різні політичні бурі, воно входило до складу Угорщини, Галицько-волинського князівства, Австро-Угорщини, Чехословаччини, Радянського Союзу, тепер місто у складі незалежної Української держави. Мукачево стало рідною домівкою людей різних національностей. Під плащаницею святого Мартина, покровителя міста, кипіло напружене, колоритне життя. З часу першої писемної згадки про місто минуло 1114 років, за цей час воно змінювалось, будувалось, розширювалось.
Мукачево є транспортним вузлом міжнародних магістралей. Місто перетинають залізнодорожні магістралі : Москва - Київ -Будапешт - Белград - Рим і Москва - Київ - Прага - Братислава - Відень та автомобільні траси : Київ - Будапешт - Відень і Київ - Прага. В нашому місті -велика автостанція, залізнодорожний вокзал. До залізнодорожної станції Мукачево прокладена колія Європейського стандарту, яка забезпечує доставку вантажів без їх, проміжного перевантаження на кордоні. Поряд з містом розташовано велике літовище, придатне до прийому літаків будь-яких типів, яке планується переобладнати під вантажний аеропорт. Значна частина будов населення знаходиться на лівобережній частині ріки. Тут проходить залізнична лінія та на південно-східному боці - промислова зона. Мукачево є " секстаполісом", що означає - шість міст. Це ранішні поселення Росвигова, Підмонастиря, Паланку, Підзамку, Підгороду та самого Мукачева. Мукачево засноване на перехресті історично сформованих торгових шляхів, у XIV столітті йому було надано статус міста. Тоді Мукачево було внесено в перелік королівського майна і йому надано привілеї, які надавалися й іншим середньовічним містам. Нині в місті проживає біля 95 тис. чол, переважна більшість з яких - українці, в злагоді і мирі живуть росіяни, угорці, євреї, білоруси, словаки, румуни, цигани. Останнім часом Мукачево ніби зазнало другого народження і гарнішає, особливо стара його частина. Вдалося уникнути нашестя одноманітного "робітничо-селянського" залізобетону та п'ятиповерхових "хрущовок", зберегти й відновити у первісному вигляді будівлю ратуші, театру та інших об'єктів, споруджених наприкінці позаминулого початку минулого століття. Тут збережено архітектурну спадщину Австро-Угорщини, де витає дух Габсбургів та "застигла мелодія" витонченої готики з грайлим бароко. Європейське місто впродовж кількох останніх років упевнено повертає з небуття свої привабливі зовнішні риси. Замість сумнівного в екологічному плані нетривкого асфальту знову з'являється на проїжджій частині апробована століттями, мила серцю бруківка. Реставруються магазини в центральній частині зі своєрідним оформленням. Традиційно, місцеві оздоблювальні матеріали, кераміка й дерево відвойовують втрачені позиції у модних колись пластмас та холодного безбарвного алюмінію. Прикмет повернення до нормального, за правилами цивілізованої спільноти, життя у Мукачеві чимало. Центр стає пішохідним, вулиці та площі отримують природні, органічно властиві їм назви. Всі об'їзні магістралі капітально, реконструйовано. Приведено до європейських нормативів внутріквартальні транспортні мережі. Уся вулична торгівля раз і назавжди перенесена на спеціальну, ретельно облаштовану територію. Тут є зелений ринок, що пропонує покупцям садовину-городину, вирощену власноручно.
Мукачево - колиска багатьох ремесел, що з віками переросли в потужний багатогалузевий промисловий комплекс. Як у минулому, далеко знали наших карбівничих ливарів, каменярів, гончарів, так нині добре ім'я в Україні і за її межами мають мукачівські приладобудівники, лижники, трикотажники, бетонярі, швейники, кераміки, меблевики, цеглярі, кондитери. Реконструйовано найдавніші будівлі ХII-ХIV століття, XIX - початку XX століття. Це сецесійні будови - міський драматичний театр, міська Ратуша, римо-католицька церква та інші будівлі на площі Миру. Усі площі міста камерні, невеличкі, тому кольори основних будівель площі підлаштовані під єдину кольорову гаму, і носять оптимістичний характер. Прийнято програму по озелененню міста. Проводиться широкомасштабна робота по реставрації замку "Паланок". В місті відкрито нові пам'ятники: рівноапостольним Кирилу та Мефодію, засновникам слов'янської писемності; погруддя Т.Г. Шевченко, О.С. Пушкіна, жінки-матері біля греко-католицького собору Успіння святої Богородиці, який став для городян символом добра, благополуччя. За рішенням територіальної громади встановлено барельєф першому Президенту України М.Грушевському, письменнику Юрію Мейгешу. Дальшого розвитку набуває культура й освіта міста. Успішно працює в місті російський драматичний театр, заснований ще у 1945 році, гастрольні виступи якого щороку проходять по всій Україні та в країнах ближнього зарубіжжя. І в наші нелегкі часи Мукачево гідно тримає марку міста, яке має глибокі історичні традиції. Місто над Латорицею пройшло багатовіковий період розвитку. Його жителям є чим пишатися, є що показати гостям із близького і далекого зарубіжжя. Мукачево - не тільки місце нашого проживання, це наш рідний дім, наша гордість і наша любов. Багатонаціональна міська родина формувалась століттями. Час навчив нас жити в мирі, злагоді і взаємоповазі. У будь-які часи життєстверджуюча сила ніколи не покидала мукачівців, і ми молоде покоління віримо у щасливу долю і творимо її своїми руками.
Запрошуємо всіх Вас до нашого чудового міста!