«Веселики Полісся» прокладають туристичний маршрут «Паросля»

От і розпочинаємо ми новий, не менш цікавий маршрут. Ми відкриємо для вас віконце у загадковий світ історії та природи Володимирецького району – частини Рівненського полісся. Перша наша зупинка відбулася в урочищі «Мак». До 1939 року Володимирець був металургійним центром. Вугілля випалювали в урочищі «Печі», 100 м від зупинки «кукушки» (поїзда місцевої вузькоколійки)  «Антонівка - Зарічне». Вугілля робили з твердих порід дерева (дуб, граб). Виготовляли у Володимирці сокири, коси, лопати, січкарні і навіть церковні дзвони. Руду привозили з села Рудка.

Друга зупинка – це урочище польського поселення «Видимир» або польська колонія. Саме на цьому місці колись стояла польська школа, де ростуть донині старі липи. Хрест поставлений навпроти колишньої школи. З цього місця колись був прокопаний півкілометровий підземний хід (тунель) в найближчий ліс. Через те і називається урочище «Тунелі».
У радянські часи під час меліоративних робіт, коли копали осушувальні канали, були знайдені побутові речі колишніх мешканців (машинки «Зінгер»). Поляки вірили, що пройде час і вони повернуться, тому і закопували своє майно в землю. Велика територія (більше 100 га) ретельно перевірена «чорними» археологами за допомогою металошукачів. Всі хатища, особливо кутки, фундаменти, а також сторічні дерева зі всіх сторін обкопані глибокими ямами (в пошуках золотих прикрас і монет).

Зупинка третя – «10 км с.Жовкині» вже згаданою «кукушкою». Чудові краєвиди. Насолода та задоволення.

Зупинка четверта – польське поселення Паросля.

14.02.1943 року  село Паросля було спалено. За офіційними документами  загинуло 176 особи. 20.04.1974 р.  жителями села Жовкині встановлено хрест та пам’ятний знак, де перераховані члени 26 польських родин.

 Зупинка п’ята – урочище «Гаївки» - відвідування місця, де лісівники  підгодовують взимку тварин. Тварини такі беззахисні, вони потребують нашої підтримки. Пам'ятаймо про це!!!