Вперед у минуле

Закарпатське село, в якому хочеться жити сто років тому – це Тур’я-Ремета. Мешканці села з любов'ю розповідають про його "сьогодні", але світяться від щастя і гордості, коли переповідають минуле.

Учасники команди «Feketas children» провели екскурс у минуле села Тур’я-Ремета, і дізнались багато нового і цікавого.

У Тур'янській долині на Перечинщині, де зливаються гірські річки Тур’я та Туриця, лежить село Тур'я Ремета. В основі назви – тур, тварина, що водиться в карпатських лісах  і ремета - перекази стверджують, що так колись називали ченців, які мали свої таємні підземні ходи через гору Магуру. Ще одна легенда про назву села говорить: Тур і Ремет – так звали двох биків, після бою яких розлилось багато крові. З неї і утворились річки Тур'я і Туриця.

         

          Одна із легенд розповідає, що самев цих місцях доживав свого віку пустельником угорський король Шоломон (Шаламон) (роки правління 1063 – 1074) син короля Андраша (Ендре) I та Анастасії Ярославни, доньки київського князя Ярослава Мудрого.

Перша письмова згадка про село Тур’я-Ремета сягає 1451 року. Поселення швидко розросталося і вже у 18-19 ст. відрізнялося від решти тим, що тут була така собі міні-Європа.

Відвідали учасники команди Свято-Архангело-Михайлівський храм, на якому розміщена меморіальна дошка листоноші Федору Фекеті, а також римо-католицький костел.

Відоме село і старою могилою біля сільської церкви. Жителі села уже давно підозрюють, що це поховання одного з нащадків англійського королівства. Про це свідчить надгробний напис із прізвищем "Еліз Віндзор".

Провівши історичне дослідження села, учасники зробили висновок, що зацікавити туристів є чим, і професія гіда надзвичайно цікава і корисна.