"Хто в Крим, а я - в Кринки!...».

      Сьогодні  залишилося дуже мало місць, де можна побачити справжню недоторкану природу. Щоб насолодитися прекрасним видом неймовірної краси, люди їдуть у найвіддаленіші куточки світу… 
      І даремно! Краще до нас,   в Олешківський  район, а саме в Кринки! На любителів рибалки  чекають двометрові соми, окунь, щука, карась! А юшка, приготована за місцевим рецептом з риби різних сортів, не залишить байдужим жодного, найвибагливішого туриста. До того ж, серед зелених островів очерету можна зустріти лисок, качок, фазанів, лисиць і, навіть, диких кабанів.
      І як тут не згадати «Мисливські усмішки» Остапа Вишні! 

  «Хто в Крим, а я в – Кринки!...». Саме цими словами починається одне з оповідань популярної збірки відомого українського письменника-гумориста 20 століття  Остапа Вишні «Мисливські усмішки».

     Письменник приїхав у Кринки у 1955 році. Розповідають, що він спустився по стежинці до причалу, окинув поглядом заплаву і захоплено вигукнув: «Яка краса! Оце так благість! Дайте човен!...».

     У Кринках Остап Вишня любив «погомоніти»  зі старими мисливцями та рибалками. Багато хто з них стали героями розповідей його безсмертних «Мисливських усмішок». Тут письменнику добре відпочивалося  й плідно працювалося. Саме тут його відвідали відомі українські літератори - Олександр Корнійчук з Вандою Василевською, Микола Бажан, Андрій Малишко, Володимир Сосюра, Максим Рильський.

       У серпні-вересні 1956 року разом з дружиною Варварою Олексіївною Остап Вишня знову відпочивав у Кринках. Багато рибалив, працював над оповіданнями, але знаходив час і для зустрічей з людьми, з якими був знайомий і подружився.

     У цей період він зустрівся з робітниками Козачелагерського винрадгоспу,  радгоспу «Цюрупинський», школярами та вчителями Козачелагерської середньої школи, Олешківської гімназії (на той час Цюрупинська школа №1), студентами та викладачами Херсонського педінституту. Письменник ніби передчував, що ці зустрічі у нього – останні.

   20 вересня Остап Вишня поїхав до Києва, а рівно через тиждень громадськість столиці провела його в останню путь …

   На території туристичної бази встановлено бюст українського гумориста, 

а його слова «Хто в Крим, а я – в Кринки» стали крилатими.