Під час Кримської (Східної) війни 1853-56 рр. тяжко поранених солдат російської армії направляли колонами в тил. Територія сучасної Бериславщини являла собою прифронтову зону. На ній були розташовані склади боєприпасів, а в самому Херсоні – військові шпиталі, довгий виснажливий шлях до яких судилося пережити далеко не кожному. Багато солдат помирали прямо у дорозі, помічаючи траурною стрічкою шлях із Криму в серце України.
У Бериславі настоятелем Успенської церкви отцем Олександром Калюжним був створений тимчасовий шпиталь, до якого потрапляли поранені, яких не могли транспортувати далі через важкі, часто смертельні рани.
З липня по листопад 1855 у Бериславі, в північній частині міста, на окремому кладовищі, яке й досі у народі називають „військовим”, знайшли спокій 532 солдати, матроси і козаки у братській могилі, над якою мешканці міста збудували меморіальну часовню з воротами та огорожею у пам’ять про героїчних учасників Кримської війни і встановили пам’ятний хрест з надписом: “Вокруг креста сего покоятся русские воины, умершие от ран и болезней подъятых при защите Отечества в Крымскую войну 1854-1855 гг.”.
У метричній книзі Свято-Успенської церкви міста Берислава Херсонської губернії за 1885 рік збереглися їхні імена.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.