«Базальт - символ і гордість Берестовця»

Легенда про базальт

Було це давно. Навіть імені золотих рук майстра ніхто не пам’ятає. Донесли тільки роки розповідь про те, як один син мужицький в наших краях поліських землю орав, хліб вирощував. І ось одного разу з-під сохи дерев’яної розсипалися променями райдуги, заіскрилися камінці досі невідомі. Поклав той орач на руки камінь завітний, і заграв він сяйвом казковим.

А коли стемніло, взяв хлопець інструмент свій нехитрий і пішов куди - невідомо. Тільки рано-вранці люди побачили дівчину-красуню, та таку, що ні в казці сказати, ні пером описати. Вся у коштовному вбранні. Підійшли ближче і очам своїм не повірили: дівчина була майстерно складена з камінців, які зірочками миготіли. І вклонилися люди чудо-каменю, базальтом назвали.

Кам’яна діброва

Cвій, неповторний голос має на Поліссі с.Берестовець. Це не гомін лісів і плюскотіння води, не буслинний клекіт...

Чули ви про те каміння,

Що в поліській стороні?

Більш ста років добувають

Просто неба із землі?

Камінь той базальтом зветься,

Що стовпи мов моноліт.

Кажуть, він ціни не має,

Що про нього зна весь світ.

Так, саме про камінь йде мова, про незвичайний феномен, чудо-камінь базальт, родовище якого знаходиться в моєму рідному селі.

«Камінь росте без коріння…»

Цей народний вислів наче й виник тут, у Берестовецькому кар’єрі. Глянеш на кам’яну стіну – і перед тобою ніби густа діброва, в якій дружно, пліч-о-пліч, стоять, як солдати, «дерева»-велетні – стрункі багатогранні базальтові стовпи. І здається, що вони справді виростають, як дерева у лісі. Тільки до їх кореня  ніхто ще не докопався – стовпи йдуть униз на невідому глибину.

Перша згадка

Наприкінці ХVІІІст. випадок допоміг виявити великий поклад базальту біля села Берестовець. В звіті геологорозвідних робіт за 1956 рік є запис, що: «…відповідно до розповідей місцевих жителів, які були передані усно, першовідкривачем базальту був сільський житель на прізвище Корейчук, який вирішив викопати у своєму садку колодязь, але натрапив на незвичайний, дуже твердий камінь чорного кольору».

Відомості про перші кам’яні копальні припадають на 1835 рік. Базальт розроблявся тоді на невеликій площі.

У вересні 1920 року, коли західні землі стали частиною польсько-литовської держави, польські інженери звернули особливу увагу на цей український камінь. Його видобуток посилився тоді, коли «Товариство експлуатації каменоломень» із Кракова роздержавило базальтові терени власників Мадейських. 1929 року з Берестовця до Костополя  прокладена вузькоколійка, тож став можливим експорт каменю.

Можливо не всім відомо, що берестовецьким каменем вимощені вулиці і площі багатьох європейських столиць – Варшави, Парижа, Лондона, Люксембурга, Праги, Відня, а також Женеви.

Отже, Берестовець став відомий не лише в Україні, але й у всій Європі.

Продукція

Базальтові стовпи використовують для виготовлення різних видів колотого каменю: формака, бруківки, шашки. Після обробки на каменерізальних верстатах використовуються для виготовлення надмогильних пам’ятників, лицювальної плитки та іншої продукції.

Бруківка розміром 10*10 см, 5*5 см та інша використовується для мостіння доріг, площ, тротуарів.

Щебінь із базальту фракції 40*70, 20*40, 10*20 використовується для будівництва шляхів, на фундаменти будівель і споруд.

Крихта неокатана базальтова являє собою подрібнену базальтову породу, отриману із дрібнозернистих свіжих базальтів. Використовується для виробництва супертонких штапельних волокон.

Надмогильні пам’ятники та стели з різаного відполірованого базальту мають гарний естетичний вигляд, міцні, довговічні. Використовуються населенням в Україні та країнах близького зарубіжжя для вшанування пам’яті рідних, близьких.