Як тільки команда "ПрофіГід" дізналася, що на теренах їх рідної Сколівщини, в с.Гребенів є забутий та зруйнований, а колись відомий навіть в Європі, санаторій, одна з учасниць команди - Марічка вирушила до дитячої бібліотеки...
Там вона дізналася про курорт та його господаря. Десь в XIX ст. на Сколівщину прибув чех Йовжі Шматер, котрий одружився з місцевою горянкою з роду Мусяновичів, котра була уродженкою Гребенова. Саме Йовжі у 1906 році відкрив в цьому селі відомий санаторій, бо дослідив, що вода з місцевого радонового джерела має 96 % мінералізації та, окрім того, має багатий хімічний склад.
Віднайшовши цілющі джерела біля підніжжя
Зелем’янки та Зелеміня, Йовжи Шматер побудував зручні та красиві пансіонати,
запросив до співпраці висококваліфікованих лікарів, створив робочі місця для
багатьох мешканців Гребенова та Сколе!
«Головною атракцією присілка Зелем’янка
є Заклад оздоровчо-купальний, розташований на усті потоку Зелем’янка до Опору,
віддавна знаний також як Шматерівка. Експлуатує він розташоване там потужне
мінеральне джерело, вода якого містить йод, бром, залізо та радон. Заклад має
пансіонат з 80 умебльованими кімнатами в 7 віллах, розташованих в парку
Закладу. Купальні містять 8 кабін з 16 ваннами. Заклад приймає відвідувачів з
травня по вересень, пансіонат – круглорічно. В літній сезон постійно є один
лікар, другий – доїжджає зі Сколе. Вартість курортних послуг купалень – 4
злотих, діти до 10 років, лікарі з родинами та члени Польського Товариства
Татранського – безкоштовно» – повідомляється в одному із архівних документів.
В сім'ї Шматерів росло 4 дітей: 3 сини та донька. Йовжі Шматер дав своїм дітям хороше виховання, освіту та патріотичний дух!.. Найстарший син Роман став інженером-землеміром. Професія в ті часи вважалась престижною. Військові дії Першої світової війни перервали його цивільну діяльність, Роман вступив в УГА та став сотником...
Після поразки Австрії, в листопаді 1918 р. повернувся на Сколівщину, проте згодом виїхав у Чехію і там його слід загубився.
Донька Ярослава Шматер - лікар за фахом, працювала в лікарні на Дубрівці, де було багато поранених військових. ЇЇ доля після Першої світової війни також не відома...
Молодші сини Шматера - Володимир та Богдан змогли перебрати на себе керівництво санаторієм коли підросли вже аж за часів Польщі. І саме в час правління Шматерів-братів курорт досяг найбільшого розквіту за всі часи свого існування!
Саме за часів керівництва молодших Шматерів сюди приїжджало галицьке панство та закордонні аристократи, гостював австрійський принц Фердинанд.
Влітку гостям пропонували лікування водою, походи в гори, вечори відпочинку, танці, а взимку тут влаштовувалися великі мисливські полювання...
В 1936 році тут щоденно видавалося 150 ванн для хворих! З Відня до Гребенова курсував потяг, що привозив на лікування європейських панів та панночок!..З економічним розвитком села пов'язують і його культурне та духовне піднесення, адже в цей час розгорнулась потужна просвітницька робота, що координувалася місцевим будинком "Просвіта".
В 1939 р. у світі "запахло" війною... Щоб уникнути депортації до Сибіру, брати Шматери виїхали за кордон. Повернувся на Батьківщину лише Богдан, проте війна знищила санаторій, а рештки розікрали мародери...
Тому він зайнявся лісовою справою. Смерть Богдана Шматера була раптова та безглізда - в липні 1944 р. біля каси залізничного вокзалу, невідомий вистрелив у нього впритул.
Поховали його поруч з церквою Успіння Богородиці у Славську. Тутешні жителі упорядкували його могилу та поставили металевий хрест.
Сьогодні від "Шматерівки" залишились лише спогади і облагороджена вертикальна ванна, біля котрої і побувала Марічка. Учениця набрала цілющої родонової води, адже кажуть вона не лише лікує нервові та м'язево-кісткові хвороби, але нею можна полокати при недузі горло.
В сім'ї Шматерів росло 4 дітей: 3 сини та донька. Йовжі Шматер дав своїм дітям хороше виховання, освіту та патріотичний дух!.. Найстарший син Роман став інженером-землеміром. Професія в ті часи вважалась престижною. Військові дії Першої світової війни перервали його цивільну діяльність, Роман вступив в УГА та став сотником...
Після поразки Австрії, в листопаді 1918 р. повернувся на Сколівщину, проте згодом виїхав у Чехію і там його слід загубився.
Донька Ярослава Шматер - лікар за фахом, працювала в лікарні на Дубрівці, де було багато поранених військових. ЇЇ доля після Першої світової війни також не відома...
Молодші сини Шматера - Володимир та Богдан змогли перебрати на себе керівництво санаторієм коли підросли вже аж за часів Польщі. І саме в час правління Шматерів-братів курорт досяг найбільшого розквіту за всі часи свого існування!
Саме за часів керівництва молодших Шматерів сюди приїжджало галицьке панство та закордонні аристократи, гостював австрійський принц Фердинанд.
Влітку гостям пропонували лікування водою, походи в гори, вечори відпочинку, танці, а взимку тут влаштовувалися великі мисливські полювання...
В 1936 році тут щоденно видавалося 150 ванн для хворих! З Відня до Гребенова курсував потяг, що привозив на лікування європейських панів та панночок!..З економічним розвитком села пов'язують і його культурне та духовне піднесення, адже в цей час розгорнулась потужна просвітницька робота, що координувалася місцевим будинком "Просвіта".
В 1939 р. у світі "запахло" війною... Щоб уникнути депортації до Сибіру, брати Шматери виїхали за кордон. Повернувся на Батьківщину лише Богдан, проте війна знищила санаторій, а рештки розікрали мародери...
Тому він зайнявся лісовою справою. Смерть Богдана Шматера була раптова та безглізда - в липні 1944 р. біля каси залізничного вокзалу, невідомий вистрелив у нього впритул.
Поховали його поруч з церквою Успіння Богородиці у Славську. Тутешні жителі упорядкували його могилу та поставили металевий хрест.
Сьогодні від "Шматерівки" залишились лише спогади і облагороджена вертикальна ванна, біля котрої і побувала Марічка. Учениця набрала цілющої родонової води, адже кажуть вона не лише лікує нервові та м'язево-кісткові хвороби, але нею можна полокати при недузі горло.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.