Команда «ЛюбоSvit»
інформує!
Виконуючи
завдання міжрегіонального інноваційного проекту «ПрофіКемп» команда «ЛюбоSvit» відкриває для себе рідне місто.
У центрі Олешок розміщується будівля Центру дитячої та юнацької творчості. Нічого,
здається, особливого у цьому немає. Але, виявляється, що у 19 столітті тут функціонував мотель «Афіни». І це іще не велика цікавинка. А знамените це місце тим, що у ньому свої останні роки прожив перший винахідник
електричного трамваю Федір Аполлонович Піроцький.
Федір Аполлонович народився у містечку Сенча Полтавської області 17 лютого 1845
року. Батьки Федора були військовими
лікарями і нащадками українських козаків. У 18 років Федір покинув рідні краї і більше не
повертався.
Виїхавши з рідного дому, він відправився на навчання в
Костянтинівський кадетський корпус Санкт-Петербурга, а потім в Михайлівську
артилерійську академію. Але військова справа його мало приваблювала. Ще під час
навчання Федору пощастило побувати на практиці на заводах Фінляндії. Тоді він і
замислився, як підкорити електричний струм! В
1870 Піроцький розробив проект передачі електроенергії через дві машини і
залізний дріт, укріплений через телеграфні ізолятори на дерев’яних стовпах. У
вихідні він удосконалював свої досліди на практиці, ганяючи парові машини на
занедбаних залізничних коліях біля Петербурзького порту.
У 1879 році Федір Піроцький надає владі Петербурга проект розробки міського трамваю, яким має рухати електрика, а не коні. Цікавими були його доводи: «Електрична конка сильна, швидка, надійна. Їй не потрібні стайні, і вона не залишає гною на вулицях. А головне – електрика буде коштувати дешевше, ніж овес і сіно».
У 1879 році Федір Піроцький надає владі Петербурга проект розробки міського трамваю, яким має рухати електрика, а не коні. Цікавими були його доводи: «Електрична конка сильна, швидка, надійна. Їй не потрібні стайні, і вона не залишає гною на вулицях. А головне – електрика буде коштувати дешевше, ніж овес і сіно».
Як часто буває пітерські олігархи стали стіною проти
геніального винаходу, проте вмілі німці скористалися працями Піроцького. Брати
Сіменс на одній з виставок продемонстрували електричний «поїзд» з окремим
локомотивом і двома платформами для пасажирів. Спочатку їх екіпаж
використовувався як атракціон і мало нагадував трамвай. Але головне, що енергія
до двигуна подавалась за схемою, розписаною нашим земляком у міжнародному
«Інженерному журналі».
Перша в світі трамвайна лінія була відкрита в 1881 році в одному з
передмість Берліна. І ще 5 років всі подібні транспортні шляхи в Європі
будувалися за схемами Піроцького, а мільйони заробляли брати Сіменс…
На батьківщині ж надовго забули про винахід, ганяючи на конці,
возах та парових двигунах. Лише через 10 років, у лютому 1891-го, видатний
інженер і підприємець генерал Аманд Струве отримав у Київській думі дозвіл на
будівництво трамвайної лінії. І через півроку на місці сьогоднішнього Володимирського
узвозу з’явилися рейки, а 1 червня 1892 тут запустили перший електричний
трамвай.
У Москві він пішов тільки в 1899 році. А в Петербурзі на вулицях трамвай з’явився лише в 1907-му, через 27 років після опублікування винаходу Піроцьким!
У Москві він пішов тільки в 1899 році. А в Петербурзі на вулицях трамвай з’явився лише в 1907-му, через 27 років після опублікування винаходу Піроцьким!
Про особисте життя Федора Піроцького нічого не відомо. Мабуть,
він, як і багато інших винахідників, настільки був захоплений винаходами, що
часу на себе не залишалося. Адже, крім трамвая, він ще багато чого придумав:
доменну піч, різні варіанти побудови гідроелектростанцій, проект з розподілу
струму для освітлення Петербурга. Багато винаходів впроваджував на службі в
артилерії. Постійні відрядження не давали навіть замислитися про дружину і
дітей. Останнім його місцем служби була Івангородська фортеця у Варшаві, звідки
в 1888 році його в чині полковника відправили на пенсію. Причому достроково.
Причини невідомі. Але в результаті, не дослуживши пару місяців до 25-річного
стажу, Піроцький отримав урізану пенсію, якої ледве вистачало на прожиток і
оплату житла.
Не знаючи, що робити з цим мізером в столиці, Федір Аполлонович
відправився в маєток свого дядька на Херсонщину, що дістався йому у спадок. Але
після довгих судових розглядів він так і не отримав житла. Справа в тому, що ще
під час навчання його прізвище понівечили і замість Піроцький в документах
записали Пероцький. Скромному винахіднику нічого не залишалося, як виїхати і
оселитися в готелі в Олешках.
Після смерті (28 лютого 1898) про Піроцького таки дізналися в
окрузі. У травні того ж року газета «Юг» опублікувала замітку про Федора
Аполлоновича: «Ніяких грошей при ньому не знайшли, і знайомі влаштували йому
похорон у кредит, за рахунок описаного і пізніше проданого майна… На площі з
молотка продавалися його речі. Всього було виручено 65 рублів… Непроданими
залишилися 5 скринь, 4 валізи і 3 ящики: все це було наповнено діловими
паперами, картинами, книгами». Поховано винахідника на центральному
кладовищі міста.
У цьому році зусиллями Олешківської мерії
відновлено могилу Федора Аполлоновича Піроцького,
який знайшов свій притулок у Олешківській землі.
Коли згадують Федора Піроцького, згадують і наше славетне місто!
Коли згадують Федора Піроцького, згадують і наше славетне місто!
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.