Oil City сягають глибин історії Борислава

Знайомство з Бориславом, команда Oil City радить розпочати з відвідин історико-краєзнавчого музею, що знаходиться в самому центрі міста і охоплює велике часове коло його багатовікової історії.

Музей створено в березні 1986 року до 600-т річчя Борислава. Три роки потому, музей розпочав функціонувати в приміщенні будинку, який сам вважається пам’яткою історії як будинок колишнього відділу НКВД, місце розстрілу жертв репресій. Рани від цих подій настільки глибокі, що в музеї постійно діє виставка "Як Ви помирали, Вам дзвони не грали…". Світлини невинно убієнних, зброя, документи, особисті речі – мовчазні свідки жахіття.

Фонди музею налічують понад 5 тисяч одиниць завдяки матеріалам з музеїв Стефана Коваліва, Івана Франка, нафтової та газової промисловості, а також від мешканців Борислава.

 

Музейна експозиція розміщується в шести залах і умовно поділяється на природничий відділ з фауною і флорою краю та історичний відділ часів минулого та сучасного Борислава.

В природничому відділі дізнаємось про корисні копалини, рослинний та тваринний світ Передкарпаття. Бориславська земля багата на поклади нафти, озокериту, солі, на стендах представлені ґрунти та рослини нашої місцевості. Тваринний світ, птаство відтворені опудалами, яким понад 50-ть років. В діорамі можна побачити дикого кота, козулю, білочку, сову, кабана. Серед представлених плазунів є і найбільш небезпечна – медянка або інакше карпатська анаконда.

Експозиція історичного відділу займає чотири кімнати на другому поверсі.

Без сумніву відвідувачам буде цікаво роздивитись унікальні експонати, а це фрагменти давньоруського крученого браслета; фрагменти фібул; давньоруська срібна гривна; дерев'яна бочка на зерно, видовбана з цільного дерева (з діаметром в основі 80 см, заввишки 1,3 м). Також тут є різне начиння 18-19 та початку 20 століть, одяг бойків, лемків та гуцулів, що населяли наш край ( штани,  сорочка з домотканого полотна, кептарі з овечої вовни), знаряддя праці (прялка, веретено, мотовило, залишки від кросен, медогонка).

Про Борислав часів 1-ї та 2-ї світових воєн розповідають наплічник вояка австро-угорської армії, ладівниці для патронів, гранати і портсигар, черевики на дерев’яній підошві, в яких червона армія топтала нашу землю в 39-му році, телефонний апарат, гільзи від «катюш». В міні-експозиції розміщені також особисті речі наших бориславських героїв-учасників сучасної війни. Зокрема, шолом, бронижелет і форма Андрія Луціва, вбитого в АТО.

В залі нафтогазовидобутку Вашу увагу приверне картина «Старий Борислав» з панорамою нафтового містечка столітньої давності. 

Тут можна оглянути знаряддя либаків, котрі вручну за допомогою віхотя, зробленого з кінського волоса або цупкої трави, добували або як тоді казали «либали» чорну масляну рідину (макали віхоть в лунки), а потім руками стягували в кібель і на плечах відносили в рафінерню, за що їм платили гроші. Більше нафти почали брати, спускаючись у викопані колодязі – по-іншому копанки, цямрини. В музеї можна добре роздивитись макет такої цямрини. Працювали в надзвичайно важких, нелюдських умовах, зчаста зі  смертельними випадками через загазованість. Таких колодязів в місті було надзвичайно багато, їх розміри вражали і глибиною і шириною. Часто в них провалювались люди через необережність або через зведення порахунків. В таких випадках усвідомлюємо, що недаремно Борислав порівнювали з Каліфорнією, де конфлікти «на раз» вирішувались за допомогою зброї, а у нас - штовхнув в колодязь і був такий.

В цій залі Ви також зможете дізнатись про Яна Зега, винахідника дистиляції та очищення нафтової ропи, котрий довгі роки жив, працював і похований в місті Бориславі. Цей винахід найбільш відомий як такий, що дав можливість використовувати отриманий дистилят для освітлення приміщень - всім відомі гасові лампи. А ще в Бориславі, як писав Стефан Ковалів не було дня, щоби щось не горіло. Серед експонатів музею, є справжня діюча помпа для гасіння пожежі тих часів.

Стефану Коваліву в музеї присвячена ціла кімната. Тут зібрані фотографії, документи, особисті речі літератора та краєзнавця. Він розпочав вчителювати в місті Бориславі в 1879 році, був директором школи, дуже любив дітей, писав для них, мав феноменальну пам’ять. Взагалі, хто хоче ближче пізнати історію Борислава, той  повинен познайомитися з творчістю Стефана Коваліва.

Борислав завше був цікавий для письменників. Серед них Іван Якович Франко з відомою повістю «Борислав сміється», тому в музеї також можна познайомитись з матеріалами життя і творчості Великого Каменяра.

Особливе місце відведено світлій пам’яті нашої сучасниці Ірини Сеник – львів’янки, передусім героїчної жінки, борця за волю України, життя якої неодноразово було під загрозою після катувань в радянських таборах, де вона утримувалась з молодих літ. Витримавши експериментальну, надскладну, в ті часи, операцію з пересадки гомілкової кістки в хребет, вона прожила 83 роки, 34 з яких в неволі. З 83-го року оселилась в Бориславі, так як після чергового заслання, змушена була жити за 101 кілометром від рідного Львова. Серед експонатів особисті речі, світлини, її прозові й поетичні збірки, а також 117 вишиванок, в тому числі мініатюри, адже вона була неперевершеним митцем художньої вишивки.

В останні роки фонди музею поповнились колекціями керамічних виробів та живописних творів, унікальною за своєю орнаментованою структурою колекцією писанок, збіркою живописних картин про Карпатський край. Виставкова зала музею завжди може запропонувати відвідувачам насичену різнопланову програму, експозиції доволі часто змінюють одна одну.

Повна екскурсія історико-краєзнавчим музеєм триває не менше 2-х годин. Дуже інформативно та цікаво.

Дізнавайтесь більше про Борислав, обираючи туристичний маршрут, запропонований командою Oil City.

А поки що Вашій увазі пропонуємо відеоекскурсію. Приємного перегляду!