Oil City вивчали туристичну
привабливість Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі». Про що дізнались, що побачили та
відчули детальніше далі.
Інформація, яка
відома багатьом
За своє життя (1856-1916 рр.) Іван Франко написав
близько 6000 творів в стилі поезії, прози, драматургії, літературної критики; знавець фольклору, етнографії, історії, філософії, громадсько-політичної діяльності. Вільно володіючи 14-ма іноземними мовами, здійснював переклади з багатьох літератур світу. Його художня та наукова спадщина є
золотим фондом культури і духовності, що зберігається в
державному історико-культурний заповіднику «Нагуєвичі». Людина-геній…Син
сільського коваля, великий українець, Каменяр – Іван Якович Франко. Це Наш ФРАНКО.
Тим, хто ще не був в Нагуєвичах, буде цікаво дізнатись,
що
Державний
історико-культурний заповідник "Нагуєвичі" створений 10 березня 1994
року. В його структуру
входить: садиба
батьків письменника, літературно-меморіальний музей, художньо-меморіальний комплекс
«Стежка Івана Франка».
Заповідник пропонує своїм відвідувачам виняткову
можливість ознайомитися
не тільки з музейними експонатами архіву Івана Франка, але й з історією самого
села Нагуєвичі та околиць. Тут зберігаються
автентичні давні рукописи, предмети сакральної культури та етнографії. Найціннішими експонатами музею
є метричні та амбарні книги, «золота книга» Дрогобицької василіанської
нормальної школи ХІХ ст., в якій записано ім’я та прізвище Івана Франка як учня, численні прижиттєві видання його творів. На території музею діє
Будинок літератора, де проводяться літературні читання, конференції та
презентації книг. В музеї є постійно діюча виставка «Франкові Нагуєвичі»,
відбуваються фотовиставки та виставки картин художників України.
Мало хто знає, що
З травня 2018 року,
в підземеллі музею діє унікальна експозиція міжнародної виставки «Посмертна
маска Вічно Живого». Тут представлено 150 портретів франкової родини,
зображених у філософському баченні польського художника Пйотра Луціана, в так
званих химерних масках та в стилі, притаманному лише цьому майстру - коли пензликом швидко, не
дбаючи про деталі, наноситься біла акрилова фарба на чорне полотно. Серед них
виділяються чотири роботи: Франко-хлопчик, Франко-юнак, Франко-зрілий чоловік,
Франко-старець. Таким чином, художник намагається виміряти час чвертями в
контексті однієї людини. Ці праці митець називає «масками смерті», або
«клепсидрою часу».
Хвилююче знайомство з садибою батьків Франка
Садиба
відтворена за етнографічним нарисом письменника «Моя вітцівська хата» ще у 1981
році. Хата наповнена речами, яких торкалась рука Івана Франка: книжки, за якими
він навчався, обідній стіл родини, ікони, фотокартки молодого Франка, дитяча колиска,
піч, дзеркало в дерев’яній оправі. В садибі також зберігається єдиний на сьогодні вцілілий
образ Святого Миколая, котрий "пам'ятає" хрещення Івана Франка, намальований у першій половині ХІХ ст. Важливо
знати, що в радянські часи його врятували наукові співробітники музею та згодом
передали до числа експонатів родинної садиби. Шкода, що віднедавна не має змоги
відвідати стару дерев'яну церкву, де хрестили Франка, так як вона згоріла в 1996
році разом з унікальним архівом.
Чому важлива кузня
Це спогад про батька, який
закарбувався в пам’яті Франка з дитинства. Батькова кузня була
своєрідним сільським клубом, куди приходили селяни послухати розумної думки,
поради. Це найперша школа життя хлопця. Розповіді, які чув Франко, послужили
згодом матеріалом для багатьох його творів.
Почули про таке
вперше
За часів Австро-Угорщини за комин
потрібно було платити податок – подимне. Тому виводили димник у сіни. Коли у
хаті палилося, то сіни і горище наповнювались димом, який виходив назовні через відчинені двері та малі отвори (вікон, в нашому розумінні, не було).
Тут все довкола «дихає» Франком
Неподалік, у заповідному Франковому гаю,
на прогулянку серед дерев'яних персонажів художніх творів «Мати», «Батько»,
«Кохана», «Каменярі», «Захар Беркут», запрошує "Стежка Івана Франка". Малечу тут безумовно зацікавить знайомство з царством звірів "Галявини казок", серед яких Лис Микита, Медвідь,
Лисичка та Журавель, Вовк. Радимо не оминути можливості скуштувати води з
чудотворної криниці, цілющого джерела Ярина. Це духовне серце Нагуєвич - місце,
де стояв могутній столітній дуб, де маленькій дівчинці явилась Богородиця і
куди Франко в 1913 році приїздив лікувати свої хворі руки.
Додаємо відеосюжети. Вражень було стільки, що в
один фільм годі було вмістити.
Погода – чудова, природа – казкова, тож вирушаймо
в історичну подорож рідним краєм!
Обирайте туристичний маршрут,
запропонований
командою Oil City.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.