НА БІЛУ ГОРУ, ДО МАРКІЯНА

Продовжуємо розповідати про шани гідні часу єдності нашого народу, про любов і відданість величним ідеям славного сина України, просвітителя Галицької землі: поета, письменника, священика, громадського діяча Маркіяна Шашкевича, бо багато людей все таки не знають про цю велику людину, про Підлисецьку Білу гору, не були на ній, не всі бачили пам’ятник Маркіяну, мабуть, чи не найвищого хреста в Україні. Колись на Підлисецьку Білу гору сходилися люди з усієї Галичини. При цьому йшли пішки, їхали возами, деякі на конях, рідко хто на велосипедах (їх в той час було мало), а ще інші поїздом-залізницею до станції Ожидів, що знаходиться на відстані 4 км до пам’ятника. 

Ще в юнацькі роки коли просвітитель Маркіян про Підлисецьку гору писав:
.. Підлисецька горо біла
Як тебе не бачу,
Так ми тяжко, так ми сумно,
Що мало не плачу.

Немов виконуючи волю поета, у століття від дня народження Маркіяна Шашкевича український народ на власні пожертви, що їх організувало товариство “Просвіта” у 1911 році, побудував величавий пам’ятник будителю Галицької землі (архітектор А.Лушпинський): Великий камінь символілує безпросвітність і важкий гніт, а верхня легка вежа, що здіймається до сонця, світла, символізує науку, культуру, прогрес.

Щорічно, починаючи з 1911 року, великі маси народу збиралися під Маркіянів пам’ятник — 25-метрової висоти хрест, щоб набратися правдивої християнської віри, національного духу та з криниці напитися снаги до науки, боротьби та праці.

Щоб позбутися перепон і заборон доступу до пам’ятника на Білу гору, товариство  ім. М.Шашкевича вирішило викупити гору, яка належала польському панові Яблонському. Так і сталось. Пан забажав за неї 10 000 злотих, думаючи, що не під силу буде товариству зібрати таку суму грошей, але він помилився.

Постать Маркіяна Шашкевича завжди буде нашим світочем, а Біла гора — другим Каневом для Галичини, місцем традиційних народних прощ.

З глибокою всенародною шаною згадується ім’я Шашкевича. За словами В.Лебедової:

він рідне слово пробудив,
те слово призабуте.
З мужицьких серць добув його,
зі струн сільської пути…

Недарма Золочівську землю називають землею Маркіяна Шашкевича.

Сьогодні, 5 серпня 2018 року, учасники команди «Unicorn» побували на Білій горі, у с. Підлисся, де відбулася Архієрейська Літургія та літературно-мистецьке свято «Світло Маркіяна». Приємно зазначити, що учнівська молодь, яка бере участь у проекті «ПрофіКемп» навчається у Золочівському ОЗЗСО I-III ст. № 2 ім. Маркіяна Шашкевича.

 

Пишайтеся друзі! Знайдіть час вклонитися Маркіяну, побувавши на Білій горі, у с.Підлиссі, де знаходиться музей-садиба у батьківській оселі поета, чи у селі Княже, де проходили дитячі роки Маркіяна. Не забудьте покласти квіти до пам’ятника, що на Вічевій площі Золочева. А щороку у першу неділю серпня відкладіть свої справи і вшануйте велич та могутність “людини з великої літери” на Золочівщині.

Пронесімо через все своє життя ім’я людини, яку по праву можна назвати Генієм Галичини.