01 серпня команда #профікемпівців #FunRoute розкривала для
себе професії: журналіста, оператора, різьбяра, столяра, вівчара і це все
відвідавши Івана Васильовича Гринюка, майстра - трембітаря. Готувались школярі
до інтерв’ю задалегідь, Іван Васильович відчув їх зацікавленість та з
захопленням почав розповідати, як ще малим хлопцем навчився виготовляти
трембіти. Знає усі секрети цього ремесла. Розповідав, як ведуча програми
"Орел та Решка" також брала у нього інтерв’ю. Каже, щоб виготовити
добру трембіту, потрібно затратити багато часу – майже до місяця, а то і року.
Спочатку слід вибрати добре та файне дерево – смереку, бажано громовицю. Та, у
яку влучила блискавка. Гуцули переконані, що з небесним громом дереву
передається голос Творця." Зараз таке дерево важко знайти. Колись давно,
коли люди більше часу працювали у лісі, часто знаходили такі дерева". Далі
зрізаний стовбур залишають на рік загартовуватись. І лише після цього приходить
найвідповідальніший момент. Одним ударом його потрібно розчахнути навпіл і
вручну витесати серцевину — це теж довго триває. І останній етап — дві
половинки слід скріпити корою. Здавалось би, не так просто втримати триметровий
інструмент і одночасно грати. Насправді ж, вага такої трембіти не перевищує
якихось півтора кілограма. Майстер вміє виготовляти давні триметрові трембіти,
а також більш осучаснені, які розкладаються на дві частини, а то й три частини.
Так практичніше, з ними легше зайти в автобус, сісти в машину, коли доводиться
їхати на концерт. Він також музикант і добрий столяр: робить вікна. двері і
дуже цікаві сувеніри: мініатюрні трембіти та кручені трембіти. Іван Васильович
знає про трембіти все і навіть більше - легенди та розповіді пов’язані з цим
унікальним гуцульським інструментом. Трембіта є найдовшим інструментом світу,
його довжина від 3 до 8 метрів. Колись усе життя гуцулів минало під звуки
трембіти. Вона сповіщала про вихід овець на полонину, відхід на той світ чи
народження в сім'ї дитини. Нею запрошували на весілля, з нею колядували. Для
вівчаря трембіта не просто музичний інструмент. Раніше вона була чи не єдиним
засобом зв’язку вівчаря з селом, тобто такий собі древній мобільний телефон.
Нею ж визначали годину, а найдосвідченіші чабани навіть передбачали погоду.
Кажуть, особливо добре інструмент відчуває дощ та грозу.
Профікемпівці спробували зіграти на трембіті, що успішно їм вдалося, майже
з першого разу. Тож зустріч пройшла неабияк вражаюча, та захоплююча!
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.