Мукачівський монастир Святого Миколая отців-василіян постав на високій Чернечій Горі. Ця місцина на правому березі річки Латориця — колишня околиця, а тепер частина міста. Одначе у наші дні василіянська обитель розташована не на старому місці, вул. Північній, а на вул. Івана Франка і наша команда вирушила в монастир поклонитися Мукачівській Чудотворній Іконі Божої Матері . Адже після того, як радянська влада у 1947 р. відібрала монастир та віддала РПЦ, його не повернули, проте василіанському чернецтву вдалося вберегти шановану реліквію — ікону Матері Божої. Вірники моляться перед нею вже у новому монастирі, що продовжує розбудовуватися . Показовою після 1947 р. була доля Мукачівської чудотворної ікони Матері Божої. Коли православні зайняли обитель, то побачили у церкві тільки копію реліквії. Її ще у 1936 р. замовили ігумен о. П. Булик і магістр новіціяту о. Г. Кінах. Оригінал передали на зберігання родині брата-василіянина Юліана Миговича. І тільки у 1999 р. його виставили для вшанування у монастирі в Малому Березному. Зі здобуттям Україною незалежності василіяни прагнули повернути монастир на Чернечій горі, але його не віддали. Зрештою у 2006 р. для обителі ЧСВВ виділили ділянку в іншій частині міста. Там і постав новий монастир, освячений 16 липня 2009 р., у день повернення в Мукачеве з Малого Березного ікони Матері Божої. З того часу і дотепер, після історичних лихоліть та підпілля, ця чудотворна ікона Божої Матері є «Мукачівською заступницею» для українського народу Закарпаття. Перед тим як повернутися додому профікемпівці поклонились до Чудотворної Ікони Богородиці!
Закарпаття – це благодатний край для паломництва , і воно стає справді популярне у паломників. Є наразі дві категорії – це просто туристи, які шукають зустрічі з духовним або прагнуть духовного спокою для своєї душі, та зовсім інша категорія людей – це церковні люди, які чітко знають, куди вони хочуть потрапити й навіщо.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.