четвер, 11 жовтня 2018 р.

Команда «MunkachBand» знайомиться із заступником голови літературного об’єднання «Рідне слово» Михайлом Шушкевичем.

В квітучій, запашній долині,
Де Латориці води сині,
Постало у красі врочисто
Прадавнє і сучасне місто

                               Михайло Шушкевич


Сьогодні на передодні Дня захисника Вітчизни в Мукачівській міській бібліотеці ім. ОДухновича наша команда мала за честь зустрітися з Шушкевичем Михайлом Яковичем – полковником у відставці, який більше 30 років віддав військовій службі, депутатом міської ради Мукачева, лауреатом щорічної міської літературної премії імені Юрія Мейгеша, 2014р за поетичну збірку «Вересневі обрії».
Захоплива розмова-діалог торкалася різних аспектів, зокрема Михайло Якович розповів про професію військовослужбовця, про своє кар’єрне просування, про рівень досягненої духовності та міру самоутвердження. Діти слухали розповідь про Шушкевича–солдата обережного і настороженого невідомістю, про тридцятирічного старшого лейтенанта, слухача військової Академії тилу і транспорту, який просвітлений гідністю, знаннями, про капітана Шушкевича стурбованого тягарем відповідальності, але вже навченого маскувати сумніви, вагання і нерішучість, про сорокарічного підполковника, головного інженера дислокованої в Мукачеві 60-ї бригади з будівництва доріг зі спокійним, упевненим виразом обличчя. 

Погляд Михайла Яковича випромінює внутрішню твердість. Проте, як зізнався Михайло Якович, інколи його настигали розчарування, сумління гнітилося суперечливими запитаннями: чи варто було сліпо йти за мрією й віддавати армійській службі тридцять років життя? Моментами став оглядатися назад, бо завжди спокійніше і безпечніше знаходитися на першій щаблині драбини. Водночас Михайла Шушкевича зігрівала гордість за побудовані під його керівництвом дороги. А прокладено, вимощено їх було багато – на Придеснянщині, на болотах Тюмені, у горах Карпатах. Як результат, полковник у відставці Михайло Шушкевич виніс багато вражень, хвилюючих спогадів, навчився шанувати думки і почуття інших людей. Недаремно батьки з дитинства нагадували синові, мовляв, найбільш визнаним у світі талантом є любов до людей. Всі інші здібності мало чого варті без уміння розуміти ближнього, співчувати йому.

Добро і любов до рідної землі, свого роду, які він несе у власних віршах, які беруть за душу, змушують замислитись не лише над сенсом людського буття, а й над великими наслідками наших дрібних щоденних вчинків. Його поезії викликають інтерес до своєї найдорожчої малої батьківщини, з любові до якої вкорінюється в свідомість читачеві велика любов до України, гордість за неї, її чудову мову, її історію відомий поет Мукачева військовий у відставці, Михайло Шушкевич зазначив, що також має відношення до фаху журналіста і на власному досвіді знає, наскільки виваженою і достовірною має бути інформація, що доноситься до читача. Діти з захопленням слухали вірші Михайла Яковича про надзвичайну ауру міста над Латорицею .




Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.