Осінь — чудова пора року, це той період, коли вже не холодно, але ще й не жарко. Ліс, немов охоплений пожежею з яскравими жовто-помаранчевими відблисками, просто заворожує. Жовті та червоні листя, починають опадати. Вся зів’яла трава вкрита блискучими нитками павутиння, вони немов срібні, а в деяких місцях схожі на перламутровий блиск перлів. Звичайно ж, така краса не може залишити байдужими ані художників, ані поеті…в. Але деякі травинки тільки починають рости. З величезною волею до життя вони пробиваються крізь густу, сплетену, але вже в’яну траву. Повітря свіже, і вдихаючи його на повні груди, почуваєшся комфортніше. Гостро відчуваєш цей запах осені: кору дерев, яка ще сира від дощу, пріле листя, що лежить на землі, і липкий запах земляного бруду. осінь завжди гарна та ніжна в суворій чарівності лісу. Потрібно тільки побачити красу цієї похмурої або, навпаки, сонячної погоди, відчути її особливий запах. Дорогою додому ми дуже часто озиралися назад, подумки прощаючись з чарівною казкою природи рідного краю. Обов’язково побувайте в лісі восени! Вивчите всю красу осінньої природи! Отримаєте справжню насолоду!
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.