
Існує легенда, що дуб був посаджений тут ще за часів визвольної війни закоханою дівчиною, наречений якої пішов на війну, а вона уже носила дитя під серцем. Щоразу виглядала коханого, чекала. Уже і сина народила. Та ось, завітав до неї один із вояків і передав дарунок від коханого – маленьке зернятко. Мовляв, поки воно зійде, він повернеться. Та йшли роки, так і не вернувся з війни її наречений. На згадку про коханого та всіх загиблих на війні пересадила дівчина дерево у центр міста.
Дуб є пам’яткою природи, а свалявчани бережуть його як символ історії свого народу. А ще з цього стратегічного місця проглядається майже весь центр, тож «засідателі» завжди в курсі: хто з ким і куди пішов.Куди б не вели дороги свалявців, вони завжди повертаються до знаменитого місця «під дубом», аби перевести подих, поділитися новинами зі своїми друзями та поспостерігати, як вирує життя у місті.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.