Oil City та "земляний пластилін"

Хочете переконатися в тому, що глина або як її ще називають «земляний пластилін» – це справжнісіньке диво? Тоді ця історія для вас. «Oil City» вирушила у нову подорож рідним краєм. 

Цього разу команда «ПрофіКемпу» разом з фахівцями служби зайнятості завітала до крамнички «Декорум» та майстерні східницького підприємця Світлана Жук, щоб ознайомитися з сувенірною продукцією, без якої жоден турист не повертається додому, і спробувати створити її власними руками. Об'єкт дослідження Христини Демко

Тут можна загубитися в розмаїтті сувенірів! Чого тут тільки не має!
Найбільшу увагу привернув гончарний посуд. Ці речі виглядають завжди дуже унікально та самобутньо. Уява зразу ж малює глечик з парним молоком, вареники з сиром на тарілці, полумисок з українським борщем. Під час розповіді пані Світлани ми ніби поринули до вікової історії наших предків. Чи знаєте ви, що таке «молочна кераміка»? Це древній спосіб обробки, коли глиняний виріб занурюється в молоко, просочуючись ним, адже глина – дуже пористий матеріал. Унікальність технології у тому, що м’який та приємний колір «хлібної скоринки» гончарного виробу залежить від жирності молока, тривалості «купання» посуду та вмісту цукру в молоці. Виріб стає вологонепроникним без жодних хімічних домішок. І як свідчить тисячолітній досвід, їсти з керамічного посуду дуже корисно. Він не псує смаку їжі, гаряча страва довго зберігає тепло, а холодна – холод; при смаженні страви не пригоряють.

Цікаво? Авжеж! Тож продовжуємо екскурсію вже в невеличкій майстерні нашого чудового гіда.
Людина за своєю природою – створіння допитливе, тому одного разу вона помітила, що шматочок глини, випадково опинившись у багатті, затвердіває до міцності каменю. Це й стало поштовхом до бурхливого розвитку керамічного виробництва, на яке упродовж тисячоліть не минає мода. Глина – унікальний за своїми технологічними й художніми властивостями матеріал. Він найдоступніший для людини, надзвичайно пластичний під час формування і досить твердий після випалу.

Техніка лиття виробів у формах була вже відома з VI ст.. до н.е. у стародавній Греції. Процес виготовлення полягав в тому, що в гіпсову форму наливали шлікер (глину, розведену водою до сметано-подібної консистенції) і на деякий час залишали. Пориста поверхня добре поглинала зі шлікеру воду, завдяки чому на внутрішній поверхні утворювався щільніший шар маси. Зайве зливали і виробу давали підсохнути. Згодом витягали з форми, наносили візерунки і обпалювали в муфельній печі. Саме таку технологію, доступну в домашніх умовах, використовує й Світлана Михайлівна. 

Для декорування використовується вільний орнаментний розпис від руки ангобами (так називається різновид глиняної фарби), за допомогою спеціальних пензлів. Вправні рухи рук та невичерпна фантазія майстрині народжують шедеври, а барвисті переливи кольорів надають їм романтичного звучання! 

Так народився і наш командний сувенір – тарілка «#ПрофіКемп Oil City 2018»! Під чітким керівництвом фахівця учні наносили свої перші несміливі мазки різнокольоровими фарбами. При цьому зверталася увага на вибір форми пензля, кількість фарби на ньому, техніку нанесення на сирий глиняний виріб. Задоволенню не було меж, адже кожен присутній спробував себе в якості Рафаеля. Що в нас вийшло – можна побачити на фото, а кому пощастить, той побачить "наживо" 😉. 

Усмішки на обличчях, теплі дружні обійми, бажання зустрітися знову – ось так завершилося наше знайомство з прекрасним!