понеділок, 17 грудня 2018 р.

Гуцульські співаночки

Fun-Route досліджує народну творчість. Наш Карпатський край здавна славиться своєрідною мальовничою природою, працьовитими людьми, високим народним мистецтвом, чудовою самобутньою народною творчістю, музикою, танцями, гумором. І хоч тяжка доля судилася нашим предкам — численні навали чужинських орд, довгі роки іноземного поневолення, з яким волелюбні гуцули ніколи не мирилися, — в боротьбі проти покори завжди допомагала їм пісня, що, не знаючи ні кордонів, ні заборон, бистрокрило злітала над знедоленим смерековим краєм, зігрівала теплотою рідного слова, задушевністю мелодії, кликала до боротьби за волю. Пісня була і є супутницею народу і в радості, і в горі. Заколисуючи дітей, матері співали колискових, весну дівчата веснянками зустрічали, колядками колядники народження Христа звістували, зворушливими обрядовими піснями весілля прикрашали, сумовитими рекрутськими — до війська виряджали... Багато з них, зокрема обрядових — колядок, щедрівок, веснянок, весільних, як свідчать архаїка їх текстів та ігрові елементи, якими вони супроводжуються, — дійшли до нас із глибини віків, із сивої давнини. Багато створено народом пісень і в пізніші часи нашої історії, створюються вони й тепер.
Сходилися люди в наших гуцульських селах не тільки на свята, але і в будні, щоб разом працювати. Взимку довгими вечорами скубли вовну, дерли пір'я, пряли. Проводили також вечорниці. 

На  вечорницях було дуже весело. Дівчата і хлопці співали, жартували, проводили ігри та забави. Хлопці придивлялися до дівчат: котра працьовита, а котра лінива. І багато молодих на вечорницях знаходили собі пару і побиралися.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.