Корсунський монастир

Грудневі  екскурсійні маршрути привели команду «ProfiЛіц» до села Корсунка, на околиці якого знаходиться пам’ятка любові до Бога –монастир з непростою історією, розпочатою ще у  XVIII столітті.

Заснований у 1784 році за підтримки князя Потьомкіна, спочатку Корсунський монастир був старовірським, а вже з 1848 обитель стала православним чоловічим монастирем.

230 років монастирський комплекс захищає кам’яний паркан із вежами, які колись були  прикрашенні восьмикутніми хрестами.

За монастирськими переказами, тут височіла 74-тиметрового вежа,з якої, кажуть, було видно навколишні території.

На північ від монастирського собору розміщувалася храм Святого Михайла і трапезна, а з південного боку-церква Святого Димитрія Солунського.

Радянські часи не пошкодували старовинний Корсунський монастир. У 20-х роках XX століття майже всі монастирські будинки були зруйновані, а святині, зокрема, ікона  Корсунської Божої  Матері та монастирська бібліотека, рукописи XIV – XVIстоліть на старословянській та сербській мовах  -  знищенні. У 30-х роках обитель закривають і передають на баланс колгоспу.

 Після Другої Світової війни в приміщенні монастиря знаходився дитячий будинок, а з 1969 року тут розташовувався реабілітаційний табір для неповнолітніх правопорушників...

Ченці знову повернулися до Корсунського монастиря тільки в 1999 році…  Монастир на сьогодні є жіночим.  

На його території зберіглася давня храмова криниця.

Флюгерний півник запрошує, - тут гарне місце, проходьте…

А трохи далі – покояться перепоховані останки  настоятилів Корсунського монастиря архімандритів Кирила та Тихона. 

Зустрічали нас у відреставрованому Трапезному храмі, в якому проводяться Богослужіння.

У самому храмі – затишно і спокійно, «тутешнє повітря просякнуте Божою Благодаттю», -  говорять монахині. Саме у такі місця, власне, і проходять, щоб знайти Бога.

 У кожного Він свій… Для монахині Миколаї,  Бог – це духовний вимір, щира, щедра і до кінця вірна любов.

Їхній Бог  - веселий, йому ж лише 15-16 років… і зовсім  трішки іронічний, з тієї ж причини, до речі)

А ще їхній Бог – добрий, вже майже дорослий і всерозуміючий.

Говорять, що молитва – це бесіда. Вона відбулась. Діти і слухали, і говорили, і запитували.

Говорять, що молитва – це не прохання, це – вдячність. А кожному з нас безперечно є про що поговорити з Богом і про що подякувати…

Говорять, що монастирі здавна славилися своєю гостинністю. Наша команда переконалася в цьому на всі 100! Тож запевняємо: Корсунський монастир – місце, яке дарує тепло.

До слова… «Любов – перш за все тренування молитися, а молитва – тренування мовчати». Антуан де Сент-Екзюпері.

Давайте будемо вчитися бути люблячими і терпимішими один до одного?! Бо, як сказала, монахиня Миколая «найтяжча боротьба – це боротьба з собою», але вона дарує світло.

P.s.: команда «ProfiЛіц» висловлює свою подяку депутату Новокаховської міської ради Хоменко Сергію Вікторовичу за фінансову допомогу в організації екскурсії