Цікава та пізнавальна зустріч команди «MunkachBand» з настоятелем Ракошинського монастиря

Коли ми заїхали в село Ракошино до Свято-Покровського чоловічого монастиря, то побачили вказівник – "Італійські сири". Хоча для продукції, яку на власній сироварні виготовляють ченці, додаткової реклами не потрібно, бо всі жителі навколишніх сіл і туристи добре знають, що тут можна придбати багато сортів сиру, а разом з тим мед, вино, ковбаски та купу іншої смакоти, виготовленої силами ченців та людей, котрі допомагають їм утримувати величезне фермерське господарство. Перед різдвяними святами наша команда «MunkachBand» вирушила до монастиря, аби побачити на власні очі, як там роблять сири. 

Ідея створити італійську фабрику сиру в Ракошині належить настоятелю монастиря архимандриту Митрофану Шимону. Він дуже любить тварин і птахів, тож колись почав утримувати у монастирському дворі різних пернатих: фазанів, павичів, екзотичних курочок, лебедів. З часом хобі виросло у велике сільськогосподарське угіддя. У сусідньому селі Руському монастир має фермерське господарство, там є дуже багато тварин, птахів, риб у ставку, 40 корів, які дають чудове молоко. Є ще вівці, кози. Молоко від усіх них йде на виготовлення сирів. Думка варити сир виникла у настоятеля монастиря, коли він був у Італії. Звідти він і запросив сироварів із досвідом, а обладнання придбав у італійця Джузеппе, котрий проживає в Ужгороді й колись сам хотів займатися сироварінням. Цілий місяць італійці навчали ченців варити сир, показали, як робити моцарелу, скаморцу, муккіну та рікотту. На сьогодні на сироварні вже виготовляють 14 видів сирів на основі овечого, коров'ячого та козячого молока. Закарпатські овечі сири роблять не у сироварні, а безпосередньо на фермі. Там овечок доять, молоко гріють, як у старовину, на дровах, а грудочки сиру підвішують у марлевих мішочках, щоб стікала сироватка, ми цей процес побачили на власні очі. Свіжим такий сир вважається перші три дні. За цей час частину розпродують, а іншу – перетирають з сіллю, аби утворилася бринза. Третій вид закарпатського сиру – вурду – роблять із сироватки. Її повторно підігрівають, додаючи ще трохи свіжого молока, а потім зверху знімають легенький знежирений сир, який називають вурдою. Він дуже корисний тим, що зберігає корисні властивості молока, але вже не такий "важкий" для шлунку. Ще з овечого молока роблять "Грецький сир". Він виготовляється за такою ж технологією, що й відомий сир фета. Гордістю ж ракошинських сироварів є перший твердий сир "Шимон", названий на честь настоятеля монастиря. Цей сорт особливий тим, що довго вистоюється , після чого стає надзвичайно твердим. Відрізати з нього шматочок – справа непроста. Зате всередині одразу відчуваєш запах солодкого молока. Взимку, тварини дають дуже мало молока, тому сирів виробляють небагато. Сири замовляють на місяць наперед і поставляють їх у магазини всього західного регіону, супермаркети "Сільпо", "Дастор", "Вопак", в ресторани та дегустаційні зали. Сири робити дуже цікаво. Для його виготовлення тут використовують лише цільне молоко, без жодних порошків чи синтетичних речовин. Свіже молоко щоранку привозять з ферми. 

Наприклад для виготовлення 8 кілограмів сиру "Біблійський" знадобиться цілих 100 літрів свіжого молока. Перш за все молоко нагрівають, далі додають ферменти, які привозять з Італії. Молоко має вистояти певний час, загуснути. Тоді згусток розрізають довгим дерев'яним ножем й розмішують. Сир одразу осідає на дно, зверху залишається лише сироватка.Через кілька хвилин з допомогою сита та ковша масу розділяють на сироватку та сир. Сироватку переливають в іншу ємність та підігрівають до 50 градусів. Після чого знову з'єднують з сирною масою та перемішують. Гарячий сир викладають у суху ємність, туди ж густо засипають сушеного подрібненого ісопу. Розмішують. Готову масу, начинену прянощами, розкладають в окремі спеціальні мисочки, щільно утрамбовують, аби уся непотрібна волога витекла. Потім ці мисочки настоюють у солоній воді, а готову продукцію запаковують у вакуумну упаковку. Щодня на сироварні таким чином виробляють близько 15 кілограмів продукту. Деякі види сирів потребують ще додаткового моделювання. Скаморцу, наприклад, вручну витягують і ліплять у вигляді грибочка, а моцарелу так само вручну скатують у традиційні кульки. Сир виходить дуже смачний і корисний. 

До монастиря спеціально за сиром приїздять люди з усіх куточків України. Італійці, котрі проживають на Закарпатті, теж закуповуються саме тут. А заробітчани часто кажуть, що везуть моцарелу не з Італії, а до Італії Настоятель монастиря архимадрид Митрофан люб’язно пригостив нас всіма видами сирів, і хочемо вам сказати , ну дуже . дуже смачно!! Запрошуємо і і Вас скуштувати смачні сири. Вони продаються в монастирській лавці на території монастиря. Архимадрид Митрофан розповів нам секрет смачного сиру, що крім солодкого молока і ручного виробництва, зробити сир ідеальним завжди їм допомагає молитва. На видному місці у сироварні стоїть ікона, яка, за словами сироварів, надихає їх і дає їм сили працювати. І в цьому, мабуть, є головний секрет сиру від ракошинських ченців!

Приїздіть, скуштуйте. Радимо! Ну дуже смачно!!!!