Fun-Route досліджує походження назви “гуцул” та “Гуцульщина”

Команда Fun-Route досліджує своє минуле.

Гуцул. Гуцульщина. Звідки пішли ці назви поки  нез’ясовано, хоч в історичній та лінгвістичній літературі вже чимало написано, продискутовано. Назва "гуцул” – досить загадкова, а тому викликає багато гіпотез, стосовно яких вчені полемізують між собою майже два століття.

      З цього приводу одна група істориків, етнографів, лінгвістів доводила, що назва "гуцул” – тюркського, половецького, печенізького походження, фольклорист і етнограф О.Кольберг

твердив, що це залишки різних кочових орд. Софрон Витвицький пов’язував назву "гуцул” з іменем Гецила – братом князя Великої Моравії Ростиславом, або виводив її від горулів-гунів. Інша група дослідників дотримувалася думки, що назва "гуцул” походить від молдавського слова "гоц”, "гуц” – "розбійник”, "опришок”.

      Український лінгвіст Б.Кобилянський на основі аналізу гуцульско-покутського діалекту та історичних даних висунув гіпотезу про те, що предками населення Гуцульщини й Покуття були племена східних слов’ян-уличів і тиверців, які з півдня Наддніпрянщини переселилися в Карпати і асимілювалися з місцевим населенням.

     Перелічені гіпотези далеко не вичерпують усіх думок з цього приводу. І хоч вченими затрачено багато зусиль у дослідженні цього питання, жодна з існуючих на сьогодні теорій не має переконливих аргументів. Тільки гіпотези.

     В опублікованій монографії "Гуцульщина” у 1982 році група авторів,  в тому числі і професор Прикарпатського університету В.Грабовецький, всесторонньо вивчивши і проаналізувавши історичні факти, дійшли до висновку, що оскільки на території Гуцульщини не виявлено жодних даних про поселення з передісторичних часів, Київської Русі - України та Галицько-Волинського князівства, то конкретно твердити про появу в ці періоди самої назви "гуцул” немає підстав. У ХІV-ХVІІ ст.  назви "гуцул”, "Гуцульщина” теж не існували. Тільки з середини ХVІІІ ст. в історичних документах зустрічаємо прізвища "Гуцул”, "Гуцуляк” і лише на початку ХІХ ст. в письмових документах вже явно йдеться про гуцулів – жителів Східних Карпат.

     В історичних документах ХVІІІ ст.  ми зустрічаємо прізвища "Гуцул”, "Гуцуляк”  жителів суміжних з Гуцульщиною сіл. У ХVІ-ХVІІІ ст. новоприбулим в село чи місто надавали прізвища за місцем походження або за фахом чи ремеслом, яким новоселець чи його предки займалися. Отже, і вихідцям з Гуцульщини поза її територією давали прізвища  Гуцул, Гуцуляк.

     Таким чином можна зробити висновок, що вихідців з території Гуцульщини в суміжних з нею селах називали гуцулами. Спочатку це були їх прізвиська, які невідомо коли і за яких обставин з’явилися. З цього приводу Яків Головацький у 1878 році писав: "это имя могло быть сначала бранным, или нарицательным, и только после стало именем народа и собственным именем”. Подібне твердив польський дослідник С.Грабіц і навіть з цим погоджувався Б.Кобилянський.

     Отже, можна вважати, що назва "гуцул” походить від прізвиська, а територія ними заселена, дістала назву Гуцульщина, як історико-етнографічна область. Ось чому в письмових джерелах назва окремої етнічної гілки народу –"гуцули” – з’явилося вже пізніше.