Заможність громади вимірюється тим, наскільки успішною
є кожна людина, котра проживає на цій території. Оскільки, реформа
децентралізації взяла курс на локальний розвиток і посилення потужностей
місцевого самоврядування, дискутувати щодо того, добре це чи погано недоречно.
Вислів-заклик «Думай глобально, дій локально» – це, здається, найактуальніше
гасло для сьогодення.
Все нове – добре забуте старе. Нині люди знову
повертаються у своїх уподобаннях до виробів ручної роботи, надаючи перевагу
унікальному і одиничному, перед фабричним штампуванням однакових речей. Таким
чином, новий поштовх чи дихання отримують і старовинні технології, на базі яких
майстри Сколівщини творчо осмислюють традиційні предмети побуту, одягу, декору,
ремесел.
У центрі зайнятості на семінарах краяни діляться
своїми рецептами, але не розуміють, як їх продавати, просять навчити. Тому
зараз розглядається можливість організації тренінгу з маркетингу.
Ще один позитивний фактор у тому, аби підвищити
маркетингову компетенцію майстрів-рукотворів і стимулювати самостійно заробляти
кошти – їхня платоспроможність в результаті відіб’ється на добробуті тих
населених пунктів, де вони мешкають. Маючи невеличкий ринок збуту, майстри не
поспішають реєструватися як приватні підприємці, бо не упевнені у своїх силах.
Однак більшість прагне працювати у правовому полі і сплачувати податки. Йдеться
як про сумління, так і практичний бік справи: бути самозайнятим – краще, аніж
безробітним.
А все це прогнозовано стимулюватиме розвиток туризму,
нашого красивого краю, який «тече молоком і медом», а отже кожне село може
стати привабливими осередком рекреаціного відпочинку. Наприклад, слава про
майстра, що виготовляє унікальні речі за старовинною технологією може стати
родзинкою, а подекуди навіть стимулом приїхати до якоїсь місцевості – хтось
просто подивитися, а хтось і повчитися. А з огляду на те, що зелений туризм у
всіх селах Сколівщини набуває популярності, то громадяни шукатимуть не лише
місця де жити, але і чим себе зайняти. Якщо говорити не тільки про рукотвори,
але і про осередки виготовлення харчової продукції, гастрономічні тури, на
місцях можна створити повноцінну інфраструктуру з напоями, бойківською
бужениною, сирами, яка стимулюватиме відвідувачів залишати кошти місцевим
виробникам, а не їздити у пошуках ресторану. З огляду на те, що дедалі більш
популярними стають оригінальні і самобутні пропозиції, люди витрачають час і
кошти на пошук унікальних і неповторних речей, то зараз саме час учасникам
проекту «ПрофіКемп» використати цей момент для створення нових маршрутів та
активізації жителів села до відродження.
Варто зазначити, що сьогоднішні процеси – це фактично
наслідки того ставлення до робітничих професій, і в тому числі, до ремісників,
як чогось безперспективного і другосортного. Хоча насправді за нинішніх умов
набагато більше шансів і перспектив має грамотний і фаховий майстер, аніж
середньостатистичний економіст чи бухгалтер, який взявся опановувати свій фах не
за покликом серця, а тому що престижно. Зважаючи на це, окремий напрям нашої
діяльності – співпраця зі школами, профорієнтаційні лекції для учнівської
молоді та населення, важливо те, щоб життя людини у рідному селі, не
обмежувалося натуральним господарством, тоді вона матиме мотивацію лишатися
вдома, а не шукати кращої долі по світах. Наша ж ціль на сьогодні – показати ті
можливості, які існують і направити їх в русло більшої ефективності і ширшого
охоплення. Щоб відчути себе самодостатньою особою не обов’язково мігрувати, але
цілком можна пізнавати світ, проживаючи та заробляючи у рідному краю.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.