Про Міжнародний паломницький центр в Бориславі

Якщо Ви були в Бориславі та не відвідали церкву святої Анни, то з впевненістю можна сказати, що ви не були в Бориславі. Учасники профорієнтаційного проекту ПрофіКемп з команди Oil City після своїх досліджень знають, що це не тільки одна з найстаріших святинь нашого міста та історико-культурна пам’ятка місцевого значення, але й відомий Міжнародний паломницький центр. Історія храму є непересічною. Це історія випробувань часом, змінами режимів, воєн, віросповідань. Та давайте все по порядку.

Це колишній римо-католицький костьол святої Барбари, збудований на Волянці (сучасна вулиця Володимира Великого) в 1902 році за кошти парафіян та власників озокеритно-нафтових копалень. Храм споруджено в формі латинського хреста, що є характерним для епохи неоготики та неороманського стилю. Автором проекту був польський архітектор Станіслав Маєрський. Будівля орієнтована на осі схід-захід, завдовжки трохи більше 36 м, шириною понад 19 м, висота з хрестом складає 37 м. Храм оздоблений 10-ма великими вікнами з фігурними вітражами, стіни муровані з червоної шліфованої цегли, вхід обрамлений порталом з двома напівколонами. Відзначимо оригінальність вежі, де встановлений великий чотирьохсторонній годинник, який колись слугував орієнтиром часу для мешканців, бо це була найвища споруда в місті. Вежу завершує гостронаметовий дах, критий дахівкою. Для римо-католицької парафії храм слугував до 1946 року.

В повоєнні роки аж до 1963 року в цьому приміщенні знаходилась православна церква. А згодом богослужіння припинились взагалі, бо радянською владою храм використовувався як склад солі, мінеральних добрив, магазин меблів, похоронне бюро і краєзнавчий музей. В радянські часи віра практично була під забороною, відбувалися арешти, репресії, священників судили, вивозили в Сибір, багатьох депортували. Показовим є те, що двох священнослужителів католицького віросповідання Владислава Фіндаша та греко-католицького Віталія Байрака, які свого часу душпастерювали в цій святині, проголошено Блаженними священномучениками за христову віру.

Храм отримав нове життя в 1989 році. Спершу як церква святої Анни Руської Православної Церкви, а згодом, з 02 лютого 1990 року за рішенням громади як Українська греко-католицька церква святої Анни.

Наново святилище розписав відомий львівський художник Богдан Балицький, а решту храму — Богдан Панчишин. Іконостас спроектовано та виготовлено групою митців під керівництвом Івана Мельника, завідувача кафедри Львівської національної академії мистецтв. У 2018 році розпочато капітальний ремонт та чергову реставрацію церкви святої Анни, так як виникла загроза руйнації святині. Адже, через те, що в минулому тут зберігались міндобрива, стіни інтенсивно почали нищитись.  

Наша церква святої Анни з 2012 року відома в Україні та світі як Міжнародний паломницький центр і зараз під склепінням храму для почитання виставлені мощі 720 – ти святих. Тут можна помолитися перед частиною Животворящого хреста Господнього, а також хрестів святих Петра і Андрія. Подібну колекцію трьох хрестів можна побачити ще тільки в Римі. Також в церкві можна поклонитися мощам всіх 12-ти апостолів та Пророка, Предтечі і Хрестителя господнього Івана. Однією з найвизначніших речей у храмі є ікона Божої Матері, яка називається цілителькою. В неї вмонтована риза святої Богородиці.

Зауважимо, що жодна писемна, аудіо чи відео розповідь не в силі передати чудотворну атмосферу благодаті, яка огортає людину під час безпосереднього відвідування храму святої Анни. Ваші відчуття спокою та умиротворення підсилять пізнавальні розповіді священнослужителів церкви про життя та муки святих. Отці прагнуть до того, щоб кожен з відвідувачів знайшов свого святого, відчув його фізичну присутність, подякував за своє ім’я та спробував осягнути його дорогу святості. Тож приїздіть до Борислава, до храму святої Анни як роблять це щороку десятки тисяч людей – хто за вірою, хто за зціленням, хто з подякою.

Обирайте туристичний маршрут, запропонований командою Oil City.  

До Вашої уваги наш відеосюжет