Сувенір - на базі Музею екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах

За сприяння завідувача Музею екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах -  Ігоря Кальби, учасники команди Fun-Route виготовляли власну сувенірну продукцію. 

Рахів - край легенд, тривожних звуків трембіт, запальних танців і задушевних коломийок. Край, що зберіг свою мову, традиції і звичаї. Тут можна побачити обряди, які сягають сивої давнини і пов'язані з святами Різдва, Великодня, Юрія, Івана Купала. Рахів - край туризму та відпочинку, перлина гуцульського краю - відкриває свої щирі обійми для кожного мандрівника, дає можливість отримати насолоду для очей та свято для душі і тіла у всі пори року.

Профікемпівці сподіваються втілити у своїх виробах всі тонкощі гуцульської Рахівщини. Передати енергію Карпат. Збереження та красу природи. 

Що це буде? Поки секрет, адже все ще попереду))

Досліджуємо назви осіб у терміносистемі бджільництва та професію бджоляра

Учасники команди Fun-Route провели власне дослідження щодо  історії бджільництва та дізналися багато цікавих речей. А чи знали, ви, що сучасна українська бджільницька термінологія почала формуватися ще в давньоруський період. У її складі виділяють назви осіб, які займаються розведенням бджіл, доглядом за ними та переробленням продуктів бджільництва. 

Названа група досить давня, її основу становить давньоруська лексика. У ній виділяємо кілька підгруп: 

а) назви осіб, які займаються бджільництвом (загалом): бортник, пасічник, бджоляр, бджільник, пчоляр та ін.; 

б) назви осіб, які переробляють продукти бджільництва: воскобійник, медовар, вощник та ін.;

в) назви осіб за професійною підготовкою: майстер-бджоляр, технік-бджоляр, бджоляр-практик, бджоляр-тепличник.

Бортництво — спосіб бджільництва, що прийшов на зміну примітивному «видиранню» меду диких бджіл у дуплах дерев, відомий в Україні з часів княжої доби. Найдавніша назва особи, яка займалася бортництвом, —  бортник. Назва пасічник -  позначення особи, яка займається пасічництвом, похідне від пасіка, виникає приблизно в Х-ХІ ст. 

Приблизно з ХІХ ст. термінологія бджільництва поповнюється термінами бджоляр, бджільник, бджолознавець на позна чення осіб, які займаються бджільництвом (загалом). В основі

цих назв праслов’янське слово. Від них утворилася значна

кількість похідних слів та словосполучень на позначення людини, яка розводить, доглядає та вивчає бджіл: бджолознавець —

фахівець із бджолознавства; бджоляр, бджільник — той, хто розводить бджіл.

Серед проаналізованих назв осіб, які займаються переробленням продуктів бджільництва, у сучасній терміносистемі бджільництва вживаються медовар та воскобійник, решта назв перебувають у пасивному лексичному складі мови.

Це відкриття для фанроутівців стало новим, адже ми навіть не здогадувалися що сучасна пасіка містить стільки значень та слів.

Професія - Бджоляр

Бджоляр займається вивченням і розведенням бджіл. Він досліджує життя бджіл в різних її проявах в штучних і природних умовах життя.

СПЕЦИФІКА РОБОТИ БДЖОЛЯРЕМ:

Щоб розводити бджіл, необхідно навчитися спілкуватися з ними, мати спеціальний інвентар, бути в курсі сучасних технологій бджолярства. Крім знання біологічних особливостей бджіл, важливо розбиратися і в польових квітах, сортах меду, в способах переробки воскової сировини. 

Заняття бджільництвом сильно міняє спосіб життя людини. Бджоли не виносять різких неприємних запахів, зокрема парфюмерії, алкоголю і тютюну.

РОБОТА ДЛЯ БДЖОЛЯРА:

Фермерські господарства, власні пасіки.

ОСОБИСТІ ЯКОСТІ:

• інтерес до природи
• спостережливість
• активність
• сміливість
• терпіння

ЗАРПЛАТА І ПЕРСПЕКТИВИ ПРОФЕСІЇ БДЖОЛЯРА:

Ви можете влаштуватися на роботу бджолярем у фермерське господарство. А можете зайнятися підприємництвом. 

ПРОФІЛЬНА ОСВІТА:

Бджолярів готують в сільськогосподарських академіях і технікумах.

День різних шкарпеток з командою Fun-Route

Щороку 21 березня відзначається Всесвітній день людей з синдоромом Дауна. Учасники команди Fun-Route проводять дослідження з питань виникнення  дати вираження толерантності до осіб з синдромом Дауна та долучаються до всесвітньої акції - приверення уваги всього світу до даної хвороби.

     Отже, двадцять перший день третього місяця був обраний, щоб показати, що синдром Дауна пов’язаний з наявністю в клітинах людини  3-ї хромосоми в 21-й парі. Ймовірність народження дитини з таким діагнозом не залежить від раси, місця проживання, способу життя або соціального становища батьків.   

Фанроутівці долучаються до всесвітньої масової акції - флешмобу " LОST OF SOCKS". Суть акції полягає в тому, що люди, які виражають толерантність і підтримку людям з синдоромом Дауна, 21 березня надягають яскраві шкарпетки, як символ додаткової хромосоми. Це ще один прояв толерантності, який дуже необхідний нашому суспільству!

«Чумацький віз».

    Нещодавно команда «Тавричата» відвідали кафе «Чумацький віз», яке знаходиться на об’їздній дорозі Чаплинки. Унікальність цього закладу в тому, що його стіни прикрашають картини місцевого художника Ігоря Грабка.

      А бенкетна зала повністю оформлена у вигляді експозицій старовинної вулиці. Зайшовши у приміщення, отримуєш ефект 3D: над головою – блакитне небо з хмарками, а навколо – фасади будинків, але не намальовані, а справжні. Талановитий скульптор виліпив руками кожну найдрібнішу деталь барельєфу.

 

      Власник закладу Леонід Наумов із захопленням розповів дітям про свого друга, який рано пішов із життя. Ігор Анатолійович Грабко був дуже багатогранною людиною. Доля обдарувала його багатьма талантами. Він був неперевершеним художником, скульптором, робив чудові діорами, був поетом і композитором – писав пісні і сам їх виконував, грав на гітарі в рок-групі і, просто, був доброю людиною. Його роботи знаходяться в колекціях не тільки жителів України, а й за кордоном.

       В чаплинському кафе знаходиться лише маленька частинка його робіт, але це – справжні витвори мистецтва. Їх може побачити кожен відвідувач. А ще в цьому закладі можна відпочити з дороги і смачно поїсти!

     

Досліджую професії у сфері журналістики

Сьогодні я учасниця команди «MunkachBand» відвідала місцеве телебачення з метою дослідження професії журналіста, режисера та шеф-редактора. На сьогоднішній день важко уявити сучасне суспільство без інформації, без засобів її передачі, без професійного погляду на події і факти нашого життя. На 1 кабельному телеканалі я спостерігала за роботою знімальної групи, режисера, шеф-редактора, журналістів і зрозуміла, що всіх їх об’єднує те, що вони без перерви: і в день, і вночі тримають руку на пульсі подій, які відбуваються. І не тільки висвітлюють їх, але й впливають на наше життя, адже стоять на контролі суспільства і знають про все, що відбувається докладніше і швидше за інших. Саме від них залежить формування суспільної думки. 

Журналістика – професія справедливих, наполегливих, відчайдушних людей, які прагнуть змінити світ на краще. Це фах тих, хто вміє цінувати товаришів, команду, спільно йти до мети. Не можливо уявити собі тележурналіста без колег, з якими вони спільно створюють якісний та цікавий інформаційний продукт. Журналіст - не тільки творча професія, а й наполеглива праця, часто пов’язана з певним ризиком для життя. За обов’язком своєї професії журналісти можуть перебувати в найбільш «гарячих» точках світу, добувати потрібну інформацію всіма доступними методами та викладати цю інформацію так, щоб її суть була зрозумілою звичайній людині. Їх професійна діяльність включає в себе спілкування з великою кількістю людей. Справжній журналіст – фанат своєї професії, стійко терпить всі незручності, пов’язані з частими поїздками. Перш за все його професійними якостями є: комунікабельність, інтелект, спостережливість, ерудиція, грамотність, наполегливість, оперативність, порядність, широкий кругозір, професійна етика. У сучасному світі журналісти і репортери є тією силою, що формує громадську думку і впливає на неї. Завдяки оперативній роботі журналістів, люди дізнаються про те, що відбувається в близьких і далеких куточках світу. Вони перебувають у центрі подій і прагнуть знаходити цікаві для людей теми. Взагалі, журналістика – не просто професія, це покликання, це особливий світогляд. І найважливіше для журналіста – серед багатьох подій, знаходити пояснення фактів, втілювати свої думки в точні і зрозумілі слова. Щоб отримати матеріал для статей і передач, журналісти беруть інтерв'ю, відвідують прес-конференції, збирають інформацію із різних офіційних і неофіційних джерел. Я зрозуміла, що хороші журналісти - відомі в народі, їх цінують і поважають.

З впевненістю можна ствердити: журналіст – це одна з найцікавіших професій. Щоб відчути її смак, потрібно зануритись у неї з головою, - саме так і працюють справжні професіонали

.

Зустріч у бібліотеці

Проект «ПрофіКемп»  має на меті вивчення історико-культурної спадщини нашої малої батьківщини, дослідження історичних джерел, фольклорних та краєзнавчих видань та туристичних проспектів.  З метою розробки та укладання  туристичного путівника команди «Feketa’s children» ми завітали до Перечинської центральної районної бібліотеки, де мали нагоду  ознайомитися  з краєзнавчою літературою,  різноманітними туристичними довідниками. Адже, справді, де зібрано найбільше інформації? У бібліотеці! Де краще обміркувати  і отримати слушну пораду  щодо пошуку креативних ідей? У бібліотеці. Бо тут працюють творчі особистості, справжні хранительки знань  і мудрості.

     

     Директор бібліотеки Марія Кость  провела екскурсію залами бібліотеки, розповіла про картотеки і каталоги, діяльність інтернет-центру  та професію бібліотекаря.

   Ми, разом з кураторами, обговорили власні ідеї щодо формування туристичного маршруту, підготовки та побудови екскурсії, а також ідеї сувенірної продукції, яку можемо виготовити власноруч. Дискусія була жвавою, але  у суперечці, як відомо, народжується істина. У нашому випадку – оригінальний задум, до втілення якого будемо сміливо рухатися!

          

Колиба–музей у центрі Європи

Fun-Route відвідали 
колибу–музей, що в Центрі Європи.   Колиба-музей–двоповерхова дерев’яна будівля, оздоблена в національному стилі. Тут представлена велика експозиція старовинних предметів вжитку та одягу. 

Інтер’єр комплексу – це колекція старовинних прасок, що працювали на вугіллі, старовинних меблів, прикладом є цінна столітня шафа з горіха, фотоапаратів, музичних інструментів, платівок, грамофонів, годинників, посуду, друкарських машинок, ткацьких верстатів, кужелів, кросен, найперші на теренах Західної України пральні машинки, грошей Австро-Угорщини, Чехословаччини, Німеччини, Радянського Союзу є також зброя, глечики, фляги, рушниці, кілька сотень ключів і ще багато іншого. 

Посеред залу стоїть стовп обвішаний дзвонами, які чіпляли на шию худобі під час випасу. Вся колекція налічує щонайменше шість тисяч експонатів. Ззовні на будівлі висять австроугорські велосипеди 1901-го року.

Окрім музею, колиба служить рестораном. Кухня традиційна закарпатська. Кожному відвідувачу буде цікаво відчути дух гуцульської культури та посмакувати справжніми національними гуцульськими стравами.