Готельно-оздоровчий комплекс "Орлан"

Команда Fun-Route продовжує досліджувати професії у сфері зеленого туризму, а саме у готельному бізнесі. Працюючи над проектом, учасники команди не тільки спостерігають за певним видом діяльності але безпосередньо випробовують на власні сили робітничі професії.  Власник готельно-оздоровчого комплексу "Орлан" люб’язно надав нам заклад у своє розпорядження, отже екскурсія розпочалася з готельних номерів: фанроутівці розкрили свої здібності у професії покоївки та провели дослідження, які професійні обов’язки покладені на неї.   В готелях покоївок поділяють на розряди: 1-го та 2-го розряду.

Обов'язки та завдання їх зазвичай стандартні:

Покоївка зустрічає і розміщує гостей.

Здійснює щоденне, поточне і генеральне прибирання номерів і закріплених за нею приміщень загального користування згідно з прийнятою технологією і періодичністю.

Змінює постільну білизну, рушники і туалетні речі після кожного виїзду мешканця, а в разі тривалого проживання — у терміни, передбачені Правилами користування готелями та надання готельних послуг, прибирає ліжка.

Приймає замовлення від мешканців на побутові послуги та забезпечує їх своєчасне виконання.

У разі несправності меблів, телевізора, холодильника, радіоприймача, телефонного апарату, освітлювальних приладів, сантехнічного та іншого обладнання номерів подає заявку черговому на поверсі або адміністратору для проведення ремонту відповідними спеціалістами.

У разі виявлення зіпсованого мешканцями майна та обладнання готелю інформує про це чергового на поверсі.

Стежить за своєю зовнішністю.

Додержується правил і норм безпечного виконання робіт із застосуванням електроприладів, драбини тощо.

В готелі "Орлан" чудові номери за доступними цінами. Фанроутівці рекомендують готель "Орлан".

У готелі: 

Одномісний — односпальне ліжко, шафа для одягу, телевізор, кондиціонер; санвузол (душова кабіна, туалет, умивальник, фен). 

Двомісний — двоспальне або 2 односпальні ліжка, шафа для одягу, телевізор, кондиціонер; санвузол (душова кабіна, туалет, умивальник, фен).

Тримісний — двоспальне та односпальне ліжка, шафа для одягу, телевізор, кондиціонер; санвузол (душова кабіна, туалет, умивальник, фен). 

Чотиримісний — 2 односпальні ліжка, розкладний диван, шафа для одягу, телевізор, кондиціонер; санвузол (душова кабіна, туалет, умивальник, фен).

Я прибрав. Черга за тобою!

FunRoute бере участь у екологічній акції "Міжнародний день чистих берегів" (International Clean Beach day). Акція проводиться за підтримки Європейського Союзу та інших міжнародних організацій кожен рік у 3-ті вихідні вересня, і проходить по всьому світу. Зокрема, цього дня проводяться акції на узбережжях річок, морів та океанів, з метою попередження забруднення побутовими відходами водних ресурсів.

Далі про смачненьке

Бограч гуляш від угорців Закарпаття!
Бограч (богораш, богорош, мадярська юшка) — гуляш,  з яловичини, свинини або баранини, тушкований з додаванням великої кількості червоного солодкого меленого перцю. Бограч-гуляш прийнято варити тільки на природі, в казані, коли збирається сім’я або друзі, тому це – довгий процес, займає мінімум три години. Казани бувають різної місткості, залежно на скільки осіб. 

Рецепт, який подаємо нижче, – на 10 осіб.

3 кг м’яса різного виду, порізаного на шматки: ребра, м’якоть, шия і обов’язково ноги – копита, 150 г копченого сала, 2 великі цибулини, 2-3 великі морквини, корінь петрушки, кольрабі діаметром 10 см, 1кг картоплі, 2 столові ложки червоного меленого перцю, 1 столова ложка чорного меленого перцю, пучок зелені петрушки, 1 стручок гіркого перцю, 1-2 лаврові листки.

Бограч у казані

Казан поставити на вогонь, коли він нагрівся, висипати в нього порізане на кубики копчене сало, підсмажити, поки не стане прозорим, вибрати його дерев’яною ложкою на окрему тарілку. Цибулю дрібно нарізати, в казан додати олії й кинути в нього цибулю й підсмажити до золотистого кольору, долити трішки води, дати охолонути цибулі й відразу ж додати червоний мелений перець, помішати й покласти порізане на кубики м’ясо й порубані ноги. Добре перемішати, через пару хвилин долити води, але небагато: м’ясо повинно не варитися, а тушкуватися. Посолити, поперчити, додати 1-2 лаврові листки, нарізані картоплю й овочі, поступово – стільки води, щоб усе могло зваритися. Води має бути небагато: це не суп, а гуляш. Варити до готовності.

Поки смажиться м'ясо, очистити і нарізати кубиками зі стороною 1 см картоплю (не дуже розсипчасту), зелений перець, помідори, а також приготувати чипетке. Коли м'ясо буде майже готовим, дати соку випаруватися, щоб у каструлі залишився один тільки жир. Додати до м'яса картоплю, добре перемішати і смажити доти, поки картопля не стане прозорою, тоді долити кістковий росі́л і покласти зелений перець і помідори. Остаточна кількість супу регулюється шляхом додавання кісткового росолу або води, після чого знову посолити.

Більше про рецепти національної кухні можна дізнатися відвідавши наш блог у рубриці Сучасна Національна кухня Рахівщини: https://rakhiv-funroute.blogspot.com/p/blog-page_23.html

FunRoute розпочинає знайомити з національними стравами Рахівщини!

Кожен народ багатий на свою національну кухню. Але гуцули – це унікальний народ. Він славиться не лише своїми традиціями, обрядами, говіркою (діалектом), своїм національним одягом, своєю музикою і співанками, устроєм життя та особливим генетичним кодом Гуцулії. Дуже розмаїтою і багатою є гуцульська кухня. Вона вирізняється простотою і, водночас, оригінальністю.

Основними харчовими продуктами гуцулів наприкінці ХІХ ст. були кукурудзяна крупа і борошно, картопля, молочні продукти, капуста, квасоля, горох, біб. Майже щодня використовувалося кукурудзяне борошно, з якого на воді варили кулешу у глиняних горщиках або у великих чавунних казанах, бануш на сметані, кашу на молоці і пекли коржі. З молока робили сири, бриндзю.  М’ясо їли зрідка, в залежності від достатку родини і певною мірою — від пори року: влітку переважало волове, восени бараняче, взимку свиняче. Сучасна гуцульська кухня успадкувала давні страви, поповнилася новими і стала різноманітнішою. Широко вживаними залишилися сири, бриндзя, бануш, кулеша. І мало що змінилося з давніх у способах їх приготування. Традиційним залишилося використання кукурудзяних крупи та борошна. Перша страва з якою, ми хочемо поділитися - це банош.

БАНОШ – ГУЦУЛА СТРАВА

Розповідають таку легенду: «Неподалік від Рахова жив собі ґазда, тримав отару овець, з чого й жив. Повсякдень харчувався овечим молоком, сиром, вурдою, бринзою, всім тим, що Бог давав на городі та в саду. Одного разу ґазда пішов на торговицю продавати овечу бринзу та вурду, там гуцули-ґазди з Рахівщини завжди закупляли борошно, оскільки в краї не росла пшениця. І тут один торговець, якого звали Банош, запропонував йому муку жовтого кольору, ґазда хоч і вагався, та все-таки придбав півкіло тої муки. Повернувшись додому, надумав на вихідні в дворі приготувати їжу на вогнищі. Наклав ватру, поклав казан і почав гадати, як приготувати щось з тієї жовтої муки, надумав, що можна спробувати на сметані, щоб було смачніше, з думкою, що сметана жовте борошно забарвить у білу кашу. Взяв сметану та насипав до казана, почекав, поки не почалося кипіння, після чого почав добавляти кукурудзяної муки, помали помішуючи на малому вогні. Після якоїсь там години зняв ту страву з вогню та поніс до хати. Наклав по мисках і почали пробувати: ґаздівська жона (файна гуцулка) поїла ту страву і запитує чоловіка: «З чого приготовелена ся страва?» Той відповів: «З жовтої муки, яку я придбав у Баноша на торговиці». Жона похвалила чоловіка та подякувала за дуже смачну страву».

Кажуть, що від тодішніх часів банош готують тільки чоловіки і тільки на Рахівщині!

Бануш або банош — страва, приготовлена із кукурудзяного борошна і сметани, заправлена шкварками, грибами та бринзою тощо. Поширена в закарпатському регіоні України.

Слово бануш, банош, балмуш походить від рум. balmoș, balmuș, що в свою чергу, запозичене через болг. балмуш з тур. bulamaç («борошняна каша для дітей»), утвореного від bulmak («перемішувати»)

Варіанти рецептів.

1. Взяти 3 склянки доброї сметани і дати їй закипіти. Коли закипить, висипати поволі 1 склянку кукурудзяного борошна, постійно помішувати, заколочуючи на вогні так довго, аж доки зварений бануш пустить масло і вийде за колотівкою.

2. Свіжозібрані вершки кип'ятити, солити, варити в них кукурудзяне борошно 20-25 хв., не мішаючи, знімали з вогню й ретельно розтирали, доки на поверхні не виступало масло. Потім солити, розбити 1 жовток, додати 1 ложку цукру і 1 ложку масла. 

FunRoute- зустріч з Ingo Pets

Профікемп команда Рахів-FunRoute зустрілася з німецьким журналістом-фрілансером Інго Петц, який понад 15 років працює для багатьох видань, в тому числі для впливових німецькомовних газет Süddeutsche Zeitung, Frankfurter Allgemeine Zeitung та Der Standard.

Політичний аналітик і коментатор Інго Петц часто дописує у наукові журнали, такі як «Osteuropa»та «Internationale Politik». Тематика його публікацій сягає від політики й культури, футбольної фанкультури, яхтових перегонів та дизайну, до літератури, інтелектуальних дебатів та субкультур. Автор кількох книжок («Kiwi Paradise», «Cucko Clocksin Baku»).

Метою зустрічі було обговорення журналістських стандартів в епоху цифрових технологій. Адже не все, що написано та опубліковано, можна називати журналістикою. Саме тому ЗМІ виробили спеціальну систему стандартів для контролю та регулювання журналістської достовірності та етики. Ці правила гарантують, що читач, слухач чи глядач може оцінити базис журналістської роботи та виявити порушення та непорозуміння, якщо вони є.

Поява Інтернету змінила журналістику та внесла зміни до стандартів і етики, а також до способів оцінки журналістики. Суперечливі потоки інформації посіяли недовіру до традиційних мас-медіа. Нові явища, такі як «фейки», «боти» стали підривати не лише довіру до журналістів, але й до демократичної культури. Особливо яскраво це видно у часи конфліктів, криз чи війн, коли журналістика проходить випробування пропагандою, дисбалансом думок та емоціями з релігійним, расовим чи ідеологічним підтекстом.

Зустріч проходила на базі Рахівської центральної бібліотеки також за участі школярів Рахівської школи № 3. Учасники зустрічі намагалися окреслити основоположне розуміння журналістики та журналістських стандартів, норм та етичних правил, яких необхідно дотримуватися. Обговорювали, чому прозорість та контроль над журналістською роботою є основою найбільш важливого продукту, який журналісти продукують для своєї аудиторії, – довіри. Чому важливо не змішувати між собою новини та коментарі, як визначати достовірність журналістської роботи та як журналісти можуть розвивати в собі критичне ставлення до власної роботи і запроваджувати стандарти у роботі з твітами, постами, блогами та іншими матеріалами.

Рахів вечірній - осіння казка

Позаду літо і особливими стають прогулянки вечірнім містом.  Вогні ліхтариків та ледь відчутний аромат осені навіює спокійний і трішки замріяний настрій. 

Сьогоднішніми фото команда FunRoute ділиться цим настроєм. Шкода, що емоції через фото не передаються.

Так хочеться ще тепла, але вже де-не-де, осінь  вступає в свої права, жовтіє листя.....та це не привід сумувати. Осінь - пора нових звершень і досліджень.

Фото зробив : Віктор Севч 

З історії Рахова

У XIII ст. Угорщина повністю оволоділа гірськими районами Закарпаття. Поступово сюди стали прибувати та селитися угорські феодали.

 За часів входження закарпатських земель до складу Австро-Угорщини сюди було переселено багато німецьких колоністів, за участі яких відбувалося становлення лісопереробної галузі. Величезним поштовхом до соціально-економічного розвитку цього краю сталобудівництво залізної дороги до Рахова та Ясіня, яка була здана в експлуатацію 15 серпня 1895 року. Будували залізницю 16 тисяч італійців та спеціалістів з інших країн Європи.

У листопаді 1918 року рахівчани рішуче піднялися на боротьбу за визволення та возз’єднання краю з українським народом. 5 січня 1919 року в смт. Ясіня було скинуто місцевий уряд і утворено Гуцульську республіку на чолі з Степаном Клочураком, яка протрималася до 11 червня 1919 року.

21 березня 1919 року в Угорщині перемогла пролетарська революція. У квітні Раду робітників, солдатів і селян у Рахові очолив П. Попенко. Наприкінці того ж року, коли завоювання угорської революції були втрачені, притисянські поселення зайняли румунські війська. Запанували терор і пограбунки.

Під час входження Закарпаття (тодішня назва –Підкарпатська Русь) до складу Чехословаччини населені пункти Рахівщини активно розвивалися якосередки туризму. Рахів у той час називали „гуцульським Парижем”. Фашистська окупація часів другої світової війни завершилася визволенням району, як і всього Закарпаття, частинами Радянської Армії в жовтні 1944 року. У 1945 році район, як і все Закарпаття, увійшов до складу УРСР.

Новий етап розвитку Рахівщини розпочався у 1991 році, коли Україну проголосили незалежною суверенною державою.

 ині в Рахівському районі проживають понад 90 тис. жителів. Серед них представники близько 30 національностей і народностей. В етнічному складі переважають українці (етнічна група гуцулів), яких загалом 70 відсотків, 10 відсотків – румуни, 9 – угорці. Дещо менше росіян, чехів, словаків, німців, італійців, білорусів, євреїв. У зв’язку із високогірним розташуванням, високою лісистістю густота населення незначна: на один квадратний кілометр припадає в середньому по47,7 жителів. Населені пункти розташовані, як правило, в гірських ущелинах, у долинах численних рік і потоків.

Національний склад населення позначається на особливостях релігійного та культурного життя Рахівщини. Сьогодні тут діють 33 православні громади, 18 – греко-католицьких, 6 – римо-католицьких, є також кілька громад свідків Бога Єгови, представники інших конфесій. 

Матеріал готував: Вася Молдавчук, учасник команди FunRoute

Краще гір - можуть бути лише Карпатські гори

Ранок в горах. Що може бути краще? Величаві і спокійні, гори завжди вабили до себе людей. Митці століттями оспівували сувору красу вершин, їх неповторне благородство. Можливо, в захопленні горами людиною керує розуміння того, що перед ним схили, які бачили десятки тисяч років і побачать ще стільки ж, а то й більше. Все так містично і одночасно сучасно.

Карпатські гори, біля підніжжя яких знаходиться наше місто, є однією з відомих європейських географічних зон.

Є кілька версій походження назви Карпати:

1) У першiй половинi I тисячолiття до нашої ери, дану територiю населяло гето-дакiйське плем’я карпи (карпiани);

2) Iз санскритської мови, де слово “Карпати” має декiлька значень —”нерiвний”, “необроблений”, “прикриття”, “притулок”;

3) Iз давньогрецької мови, де слово “Карпат” означає “горб”;

4) Із фракійської мови слово “карпо” означає “скеля”;

5) Існує народна легенда про доброго велетня Карпа;

6) Народна легенда про чорта який покорпав землю.

Здоровий спосіб життя - запорука професійного успіху!

Тема здорового способу життя сьогодні стає все більш актуальною у всьому світі. Всі ми мріємо про професійний і особистий успіх. Адже досягти бажаного в професії та особистому житті завжди більше шансів у привабливих, дихаючих здоров'ям і позитивом людей.

Ми звикли до комфорту в побуті і в школі, на роботі, де всілякі механізми виконують за нас левову частку фізичної роботи, залишаючи нам дуже мало шансів для рухової активності. Адже не дарма сказав хтось із великих - "рух - це життя". Щоб м'язи довгі роки залишалися сильними, тіло підтягнутим, а організм працював як годинник, необхідно знаходити час для фізичних вправ.

Тому, учасники команди FunRoute розпочинають свій ранок на тренажерному майданчику під відкритим небом.

О 6 годині ранку тут зовсім не людно, свіже, ранкове, осіннє повітря - надихає на нові звершення, а насамперед на удосконалення свого тіла та здоров’я.

Пам’ятник Гуцулу на Гуцульській площі

Продовжуємо розкривати тему "Гуцульщина".

Гуцули населяють багато національний карпатський край. Завдяки величній красі природі Карпат, гордій, волелюбній вдачі місцевих жителів, їх колоритному одягу, самобутньому народному мистецтву - цей гірський край шанують  усі, хто любить Україну. 

Гуцульщина - земля наближена до неба!

Рахівщина має свої неповторні особливості, які надають нашому регіону привабливість та значущість. Це край краси і чарівності.

Тут живуть дуже веселі і позитивні люди, а тому учасники команди FunRoute з особливим почуттям гумору. А, як інакше? Ми ж гуцули.

Гуцульська Рахівщина. Край в центрі Європи, де гори сходяться з небом.

Сьогодні ми досліджували історичні події Рахівщини, переглядали фотоматеріали  та дізнавалися чимало цікавого. Матеріали необхідні для змістовного наповнення блоку "Рахівщина історична".

Отже, походження назви етнографічної групи українських горян - гуцулів - ось уже понад півтораста літ привертає увагу численних як вітчизняних, так і чужинських дослідників: німецьких, польських, румунських, російських. Запропоновано багато пояснень походження цієї назви, але задовільного пояснення досі немає. Так, німецькі дослідники схильні були виводити назву від німецького кореня, польські - від польського, румунські - від румунського, і т. д.

FunRoute / ПрофіКемп - Рахів: відео святкової ходи FunRoute

FunRoute / ПрофіКемп - Рахів: відео святкової ходи FunRoute

Сезон грибів - відкрито!

В Рахові саме час іти до лісу по гриби, адже після короткочасних дождів і теплого сонечка - виглянули грибочки, а  саме:

Підберезовик - він зростає на грунті в листяних лісах і на галявині, з кінця липня до кінця листопада, ростуть вони поодинці або в дуже малих групах, легко використовувати в приготуванні.

Красноголовець - росте він як поодинці так і групою, з червня місяця до жовтня. Цей гриб  унікальний тим , що його не сплутати з жодним отруйним або неїстівним грибом,  він ні на кого не схожий. Також захоплюватися цими грибами не рекомендується людям, які мають проблеми із нирками і печінкою.

Опеньки - вони ростуть великими родинами на пеньках або коренях, іноді на тріщинах дерев, ростуть вони із серпня до перших заморозків. Опеньки можна тушкувати, сушити, засолювати, а також робити дуже смачний суп.

Лисички - вони ростуть великими родинами з липня по жовтень, у них яєчно-жовте забарвлення, їх частіше за все смажать і засолюють.

Білий гриб - це один із найцінніших грибів, він росте з червня по жовтень, у нього товста біла ніжка, біля основи розширяється, жовтавого кольору. Росте в хвойних і лісових узліссях . У рідкому молодому ялиннику, на вологому грунті. Дуже великий плюс гриба полягає в сушінні , на відміну від інших. Можна використовувати в різних цілях приготування.

FunRoute вивчає історію своїх предків

 Відвідавши краєзнавчий сектор Рахівської районної центральної бібліотеки - користувачі можуть одержати інформацію про історію, економіку, культуру, природу, мистецтво краю та отримати відповіді на питання, які їх цікавлять. 

Тут представлена художня література, поезії відомих поетів, письменників Закарпаття. У відділі зібрано твори майстрів народної творчості, самодіяльних художників та рукодільників Рахівщини. Це зібрання виконує функцію музею етнічної культури Рахівщини, проводиться робота по збереженню скарбів народної культури Закарпатської Гуцульщини. 

Окрім цього, у краєзнавчому секторі існує широкий вибір документів – книги, альбоми, збірники нот, каталоги виставок, довідкові і періодичні видання.

FunRoute бере участь у гастрономічному фестивалі-ярмарці "Гуцульська бриндзя"

Щороку, у першу неділю вересня у Рахові проходить фестиваль-ярмарок "Гуцульська бриндзя"  - свято  повернення чабанів з отарами на рівнину. Цьогоріч свято пройшло  у неділю, це вже ХVІIІ гастрономічний фестиваль-ярмарок  – який являє собою, найбільше гастрономічне свято краю.  Розпочалося свято вже традиційно, з ходи в супроводі трембітарів, троїстих музик, кінної групи та вівчарів від центру міста, відновленим після негоди мостом до головної сцени свята в амфітеатрі "Буркут".