"Вільний вітер" досліджує історію рідного села

Команда профікемпівців з Гощанського району вивчає історію рідного села. Село Синів відоме з історичних джерел з 1577 року. Щоб дізнатись більше про свій населений пункт та його мешканців учні звернулись до сільської публічно-шкільної бібліотеки. Бібліотекар Надія Романчук познайомила з фондом краєзнавчої літератури, показала матеріали про Синів, які друкувались у місцевій пресі.

Більше дізнатись про талановитих синівців діти змогли в галереї вишитих картин. Вона створена в Синівській ЗОШ І-ІІІ у 2009 році. Тут зібрані вишиті роботи місцевих майстринь. Картини погруповані за тематикою: побутові сцени, пейзажі, тварини, релігійні сюжети. Вони відображають цілий період історії побуту місцевих мешканців, коли жінки власноруч прикрашали оселі своїми роботами. Тішать око яскраві, вдало підібрані бабусями і прабабусями кольори ниток, дбайливо оформлені в дерев’яні рамки полотна. Знайомі прізвища авторів спонукають учнів дослідити спадковість традицій народної вишивки.

Oil City та унікальні факти з історії Борислава

Незабаром фінал обласного конкурсу проекту «ПрофіКемп». Багато цікавого дослідила учнівська команда «Oil City». А разом з профікемпиками й ми, як куратори, дізнавалися про щось нове або згадували раніше почуте. Разом з начальником відділу оборонної роботи, цивільного захисту та охорони довкілля Бориславської міської ради Володимиром Петровичем Прідуном цікавим стало відвідування озокеритової шахти, хоч сьогодні вона вже є історією міста. Для мене це дослідження особливо близьке, оскільки батько пропрацював на підприємстві шахтарем упродовж 16 років. Спогад  тривалістю більше як 30 років…Саме в такому віці, як учасники проекту, я мала можливість спуститися під землю та побачити важку працю робітників видобувної галузі.

Борислав свою промислову озокеритову кар’єру розпочав у 1855 році завдяки львів’янину Роберту Домсу, що знайшов цю корисну копалину на розмитих берегах річки Тисмениця та почав виготовляти з неї свічки. Сама назва «озокерит» походить від двох грецьких слів – «озо»(пахну) та «херос»(віск).  У науковій літературі його називають гірським або земним воском. Забарвлення буває жовто-коричневого, зелено-коричневого та чорного кольору.

Спочатку земний віск видобували поряд з ропою, яку черпали відрами з ям-криниць. Тисячі робітників  як вдень, так і вночі, копали ями глибиною 100-150 м, щоб натрапити на «воскове золото». У 1860-х роках озокеритовий промисел Галицької Каліфорнії, як тоді називали Борислав, запрацював на повну потужність.  Адже завдяки розробці нафтогазових покладів було знайдено великі підземні запаси   озокеритоносної руди. Так продовжувалось упродовж 25 років.

У 1880 році  французька фірма побудувала першу шахту в районі Волянки, яка мала ім’я австрійського цісаря Франца-Йосифа. Видобуток почали вести шахтним способом. Гірниче господарство мало розгалужену систему підземних штреків, вибоїв довжиною до 1000 м з транспортною мережею. Наземна інфраструктура також була потужною, оскільки працювали підйомники, дробильне обладнання, майстерні, котельні. Як робочий інструмент шахтарі застосовували відбійні молотки. І тільки цим людям було достеменно відомо, що таке праця під землею. Адже озокеритова шахта відмінна від інших типів шахт наявністю постійного та шаленого тиску гірських порід, частим руйнуванням штреків, присутністю нафтових випаровувань та метану. Всі ці умови завжди створюють  небезпеку вибуху від найменшої іскри, тим самим загрожуючи людському життю.

Спеціальний екстракційний цех, що ввели в експлуатацію в Бориславському рудоуправлінні в 1953 році, докорінно змінив процес переробки озокеритної руди. Видобутий озокерит вже не треба було випарювати з руди, а в такий спосіб  вилучалося тільки 30-35 %. Методом екстрагування розчинниками (бензином) вдавалося отримати 90-95% озокериту.

В історії бориславського озокериту є унікальні факти. Цей природний матеріал  був використаний для ізоляції першого міжконтинентального кабеля між США та Європою, прокладеного під водами Атлантичного океану. Підводний кабель працює вже понад 100 років! Крім промислового використання озокерит ще з 18-19 ст. стали застосовувати для лікування суглобів, що є ефективніше за грязелікування. Науковці зауважили, що терапевтична дія мінеральної води «Нафтуся» значно підсилюється, якщо застосовувати одноразові озокеритові аплікації.  Уявіть собі, наше місцеве підприємство було єдиним у країні постачальником медичного озокериту! Також при переробці земного воску одержували церезин для косметології, пасту для покращення ізоляційних властивостей діелектриків.

Після 1996 року видобуток унікального матеріалу припинився, і до 2003 року шахта працювала в режимі підтримки. Важко писати рядки, що Галицький озокеритовий промисел завершив своє існування.  На той час у молодій незалежній державі так склалися обставини, що стан промисловості погіршився. Продукція  стала досить дорогою. І для розширення ринків збуту треба було залучати інвесторів та закупляти нові технології для очищення.  Бориславська озокеритова шахта  -  це наша унікальна історія!

Олена Шевченко

Начальник відділу активної підтримки безробітних

Бориславської МФ ЛОЦЗ

І як завжди цікавий відеосюжет від учасниці команди Христини Демко. Подорожуте разом з нами та дізнавайтесь більше з командою Oil City. Приємного перегляду.

"Олешшя вражає!"

   "Олешшя  вражає!" Під таким девізом команда «ЛюбоSvit» проводить  PR- кампанію Міжрегіонального інноваційного проекту "Профікемп".
   Командою створено серію рекламних буклетів та постерів про найцікавіші місця,  які профікемпівці вивчили під час реалізації завдань проекту. 

  Який же багатий на цікаві місця наш Олешківський край! Про свої враження  учасники команди  поділилися з гімназистами, презентувавши їм свою рекламну продукцію!

                                                    PR- кампанія у розпалі! Далі буде!

             Команда «ЛюбоSvit» працює над сувенірною продукцією!!

         Фінал Міжрегіонального проекту «Профікемп» вже зовсім близько!    

     Напруга зростає, бо роботи ще чималенько! 

    Команда «ЛюбоSvit» сьогодні зібралася у районній дитячій книгозбірні на майстер клас від бібліотекарів "Сувенір на згадку про Олешшя".

    Виявляється, займатися  виготовленням власної сувенірної продукції -заняття цікаве і захоплююче. Бо ж кожен турист, який відвідає наш край, захоче привезти з собою не тільки яскраві враження, а й цікаві сувеніри на згадку про подорож, а також подарунки рідним і близьким.

                               

    

        

   У команди багато ідей! Краще представимо на обласному фіналі у Новій Каховці!

Каланчацькі кургани

 Згідно плану роботи команди «Fiesta» учасники здійснили цікаву подорож  досліджуючи поселення епохи бронзи  - Каланчацькі кургани. Земля Херсонщини  накопичувала в собі пам’ятки історії  про різні археологічні культури, носії  про те, що протягом тисячоліть  яких залишали після себе сліди, які допомагають нам лише здогадуватися про їхній спосіб життя і традиції. На південний захід від селища Каланчак, на лівому березі ріки Каланчак, – поселення епохи бронзи.   Історики говорять, що тут було знайдено   уламок залізного кинджала. Виявлено кільцеву споруду з трьома антропоморфними стелами, сарматів, середньовічних і пізньосередньовічних кочівників.   А керівник проекту Нігачова Г.Д. в цікавій формі  розповіла  дітям легенду про  «Курган старійшини».  В сиву давнину курганів у таврійському степу була тьма. Як оповідає легенда, в деяких з них захороненні дуже багаті скіфяни.. На кургани, особливо багатші, чинили набіги не лише турчини й татари, ай плюндрували їх волоцюги, що не хотіли ні пасти худобу, ні орати, ні жати. Як не старалися вборонити кургани від нападників, мало що вдавалося зробити, бо злодії були мастаки на різні виверти.    В одному з степових курганів похоронили старійшину роду. Як ведеться, його вдягли якнайкраще, не забувши покласти в курган коштовності 3 срібла й золота, які найбільше любив при житті. В ті часи в Скіфії виплавлялися з благородного металу такі чудесні прикраси, що не можна було знайти кращих і в самому Царгороді. Не один чужинець точив зуб на скарби скіфів, але не кожному вдавалося заволодіти ними. Скіфські воїни билися до смерті, захищаючи від нападників свою землю і багатство.
Як велося, злодії вибрали для грабунку Кургану старійшини зручний, як їм здавалося, момент: ледь-ледь з-за хмар визирав срібний ріг місяця, а довкола була темрява. Грабіжники порушували нічну тишу звіриним виттям, що аж моторошно було. В ту далеку пору скіфи поклонялися богам і духам померлих предків і звірів, і тому ще більше боялися. Лишень злодії відвалили останню кам'яну брилу, що закривала вхід до глибокої вогкої печери, як звідти на них налетіли великі білі птахи. Незчулися, як ті дивні птахи виклювали їм очі. Так і залишилися лежати до ранку біля розритого Кургану грабіжники. Вони були не тільки незрячими, а й волосся на їх головах побіліло, як ті птахи. Старі люди оповідають, що птахами були душі померлих, які покарали зло. З того часу мало хто наважувався заподіяти лихо скіфським курганам

Oil City отримали першу рекламну продукцію

Надійшла ПЕРША друкована рекламна продукція туристичного маршруту, складеного командою Oil City. Учасники вже «на низькому старті» та готуються до активної PR-кампанії. Вже найближчим часом про «Туристичне Ельдорадо» зможе дізнатися ще більше людей. Куди підемо чи поїдемо в наших наступних дописах.

"ПрофіFirst": на маяк!

Час наших туристичних досліджень добігає кінця, йдуть останні приготування до презентації Генічеської команди "ПрофіFirst" на обласному рівні в Новій Каховці, але ми ще залюбки проходимось пам'ятними місцями Генічеська. Запрошуємо подивитись на гордість і окрасу міста – Генічеський маяк!