Тараканівський форт на Дубенщині

Команда «Карабіни», вихованці Дубенської районної станції юних туристів на базі Княгининської ЗОШ І-ІІІ ступенів та Рачинської гімназії Тараканівської сільської ради, у рамках проекту «ПрофіКемп» дослідили відому на Рівненщині історичну пам’ятку – Тараканівський форт.

Під час походу під керівництвом керівників гуртків Коваль Світлани Миколаївни та Марчука Василя Миколайовича не лише вивчали історію та архітектуру споруди, а й набували знань, необхідних у професії екскурсовода. Прибувши на місце призначення діти мали змогу помилуватися дивовижною колись вершиною інженерної думки та знахідкою воєнної архітектури. Незважаючи на свій занедбаний вигляд, Тараканівський форт приваблює минулою величчю та дивовижним переплетінням підземних тунелів, що використовувалися для воєнних навчань та оборони.

«Карабіни» дізнались, що форт було споруджено Після третього поділу Польщі.  Наприкінці 18 століття по лінії Збараж –Броди – Берестечко – Сокаль пройшов кордон між Російською та Австрійською імперіями. Для оборони своїх західних рубежів царський уряд вирішив  збудувати систему оборонних укріплень. Під містечком Дубно для захисту залізничної лінії Львів – Київ будується Дубенський форт, що став відоміший у наш час під назвою Тараканівський форт, бо розміщений біля с. Тараканів.

        Головним ідеологом будівництва укріплень став герой оборони Севастополя, військовий інженер-фортифікатор генерал-ад'ютант Едуард Тотлебен. У 1873 році на зведення форту виділили 6 мільйонів рублів. У 70–80-х роках XIX століття форт досить інтенсивно будували. Окрім каменю та цегли, при модернізаціях конструкцій, які тривали до 1908 року, використовували у будівництві новітній на той час матеріал – бетон. Зрештою, у 1890 році форт оглянули члени царської родини Олександра III.

         Перші випробування для форту припадають на роки Першої світової війни. Влітку 1916 року під час Брусиловського прориву російські частини вибили з цих укріплень частини 4-ої австрійської армії. В цих боях загинуло 200 австрійських солдатів, які поховані біля фортеці.

         1920 року, під час Польсько-радянської війни, війська Будьонного не змогли сходу вибити поляків з форту, в боях брала участь військова авіація та бронепоїзд "Хоробрий". Гарнізон форту під командуванням Віктора Матчинського бився в оточенні, допоки мав припаси, після чого вдало здійснив прорив.

          Під час Другої світової війни форт мало використовувався. В 1939 році польський гарнізон покинув споруду без бою. Про якісь військові події у 1941 році на форту не відомо, хоч в тих місцях відбувалась потужна Дубно-Бродівська танкова битва. Німецькі війська розташовувались на території форту, облаштувавши тут склади боєприпасів. У 1944 році на території форту відбувся стрілецький бій.

Форт має форму ромба зі сторонами до 240 метрів. Ззовні він оточений глибоким ровом із земляними валами, укріпленими потужними стінами. В центральній частині форту зведена двоповерхова казарма, до якої ведуть чотири підземні ходи, прокладені під другим земляним валом. Там розташовувались житлові, складські та господарські приміщення для артилерійської роти та штаб коменданта форту. Периметр форту складений зі 105 так званих безпечних казематів і, щоб до них потрапити, треба було подолати подвійну лінію оборонних рубежів. Існує важкодоступна частина форту - "Земляне укріплення", відділене від основного масиву залізницею.

Форт мав численний гарнізон (у казематах форту могло розміщатися 800 осіб) та був добре озброєний (оснащений далекобійними гарматами великого калібру).

Чергова перемога – за командою "Етнофреш"

Ось і завершились конкурсні змагання дев"ятнадцяти профікемпівських команд на Рівненщині. У місті Дубно  відбувся заключний зональний конкурс ІІІ етапу  проекту. У змаганнях брали участь п'ять команд: "Шанс" (Радивилівський район), "Профітур" (Млинівський район), "Етнофреш" (Демидівський район),  "Карабіни" (Дубенський район), команда "Краєзнавці з Панєнської" (м.Дубно). Усі команди представили свої напрацювання в трьох категоріях: "Кращий туристичний маршрут", "Кращий гід-екскурсовод" та "Краща PR-кампанія". У холі Будинку дітей та молоді Дубенської міської ради всі присутні учасники та гості могли познайомитись з виставками різноманітних та різноформатних рекламних продуктів команд.

Команди всебічно підготувалися, виступали артистично, цікаво і драйвово.
Журі непросто було визначити переможців. За результатами оцінок членів журі, до якого увійшли заступник начальника управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації Ольга Ладюк, директор Рівненської обласної бібліотеки для дітей Наталія Назарук, заступник начальника відділу організації профорієнтації Рівненського обласного центру зайнятості Віктор Голуб, завідувач сектору інформаційної роботи Рівненського ОЦЗ Людмила Суховецька, перемогу здобула команда Демидівського району "Етнофреш". Вона й візьме участь у фінальному конкурсі в Рівному в лютому 2019 року між командами-переможцями 4-х зональних змагань. То ж "розслаблятись" поки що рано.

Всі учасники змагань отримали грамоти та подарунки від районних центрів зайнятості. Після завершення конкурсних змагань на них чекав солодкий стіл.

Команда «Карабіни» досліджує рідне Дубно

Юні туристи, учасники команди «Карабіни» комунального закладу «Дубенська районна станція юних туристів», під керівництвом методиста закладу Галини Ковальчук  та керівника гуртка Василя Марчука здійснили пізнавальні екскурсії «Історією Дубенського замку» та «Бібліотека – храм книги».

Працівник бібліотеки Ольга  Кисилюк ознайомила присутніх з районною бібліотекою для дітей, яка  має багатий вибір художньої та галузевої літератури.  При відділі функціонує Медіатека , яка пропонує користувачам CD та аудіо книги різної тематики. Діти ознайомились з книжковою виставкою краєзнавчої літератури, книг про історію та пам’ятки архітектури старовинного міста Дубна, описаного  багатьма письменниками та істориками. 

Під час пізнавально-оглядової екскурсії «Історією Дубенського замку» дізналися, що Дубенський замок – це пам’ятка кінця ХV ст., яка входить до історико-культурного заповідника міста. Перша дерев’яна фортеця з’явилася тут у Х ст. 1241 року її зруйнували монголо-татари. Наприкінці ХІV ст. князь Федір Острозький збудував на місці фортеці дерев’яно-земляне укріплення. Через його обмежену площу і часті пожежі князь Костянтин Острозький у 1492 р. спорудив тут кам’яний замок. Його захищали глибокі рови, що оточують замок і сьогодні, та два могутні бастіони. Ливарна майстерня постійно забезпечувала замок зброєю. На його захисті перебували 73 гармати. Завдяки цьому ворогам не вдалося захопити фортецю  жодного разу.

Під замком є просторі ходи, у яких зберігалися численні запаси їжі, а під час облог ховалися жителі Дубна. У різні роки замок належав відомим родам князів Острозьких, Заславських, Сангушків, Любомирських. На його території збереглися два палаци – Острозьких і Любомирських. У їхніх залах – масштабна нумізматична колекція, виставка художніх полотен, а в підземеллях – найбільша в Україні експозиція знарядь тортур.

І от ми вже на вежі, яка є одним із символів міста Дубна. Звідси відкривається чудовий краєвид на річку Ікву. Кажуть, потрібно доторкнутися до стін вежі і загадати бажання. Воно обов'язково збудеться!